Пшегиба

Пшегиба (пол. Przehyba, також Prehyba, Przechyba) — вершина заввишки близько 1175 м у західній частині Пасма Радзейової в Сондецькому Бескиді на півдні Польщі. Вона лежить у головному гребені пасма між Великою й Малою Пшегибою. Через вершину проходить межа між селом Шляхтова (Новотарзький повіт) і Ґабонем (Новосондецький повіт) Малопольського воєводства. Пшегиба — одна з найлегше доступних вершин пасма і важливий вузол туристичних маршрутів, а на сусідній західній вершині стоїть великий гірський притулок PTTK і телевізійна вежа заввишки 87 м.

Як дістатися / маршрути

На Пшегибі сходяться маршрути зі Щавниці, Кросценка, Старого Сонча, Ритра, Язовська й Півничної. Часи — за польською Вікіпедією:

• червоний — Головний бескидський шлях (GSB) на відтинку Ритро — Кросценко-над-Дунайцем: з Ритра 5 год 25 хв (униз 4 год 50 хв), від Радзейової 1 год 15 хв (назад 1 год 30 хв), з Кросценка 4 год 35 хв (униз 3 год 50 хв), від Дзвонкувки 2 год 10 хв. Тим самим гребенем, за OpenStreetMap, проходять міжнародний маршрут Айзенах — Будапешт і європейський шлях E3;
• синій — Щавниця — Пшегиба — Ритро: зі Щавниці 3 год (униз 2 год 25 хв), з Ритра 3 год 50 хв (униз 3 год 05 хв);
• зелений — Щавниця — Ґабанька — Пшегиба — Язовсько: зі Щавниці 2 год 50 хв (униз 2 год 10 хв), з Язовська 3 год 40 хв;
• жовтий — Старий Сонч — Мощениця-Вижна — Пшегиба: зі Старого Сонча 4 год 50 хв, з Мощениці 3 год 10 хв.

На вершину з Ґабоня веде й асфальтована дорога, тож Пшегибу охоче відвідують і велосипедисти. Притулок PTTK стоїть на висоті 1138 м на західній вершині (Малій Пшегибі); узимку біля нього працює 200-метровий бугельний витяг.

Що видно з вершини

З поляни, що вкриває гребінь, краєвиди відкриваються на південь — на Пеніни й Татри, — і на північ, на Сондецьку котловину. З маршрутів самого Пасма Радзейової вершину розгледіти важко: зазвичай її ховають Зломистий Верх і Скалка. Найкраще Пшегибу видно з гребеня Малих Пенін, а сталеву вежу ретранслятора — навіть із Татр.

Природа та історія

Назва Пшегиба (спершу Перегиба) — це словацька назва, яку переробили на свій лад русини, що колись жили в сусідній Шляхтовській Русі; вона означає «перевал». Спершу так називали лише полонину, а згодом назва перейшла на вершину. Від самої вершини на південь відходить бічний гребінь Ґури Пенємжної, Кічори й Старого Верху, а північний схил спадає до потоку Яворжинка.

Ідею збудувати притулок на Пшегибі висунув 1908 року Казімєж Сосновський, але громада Шляхтови десятиліттями відмовлялася продати землю. Лише 1936 року ділянку купили в графа Адама Стадницького, а в листопаді 1937-го притулок прийняв перших туристів; його назвали іменем Сосновського. Під час Другої світової війни будинок служив партизанам, і наприкінці 1944 року німці його спалили. 1958 року відкрили новий кам'яний притулок; 17 грудня 1991 року його дерев'яна частина згоріла, і будинок відбудували в 1990-х роках. Нині поруч є також малий притулок «Бетлеємка» 1953 року, осередок історії гірського туризму «Кабінет Сосновського» та каплиця. Радіотелевізійний центр із вежею заввишки 87 м покриває сигналом території на північ понад 100 км.

Безпека, сезон і правила

Маршрути на Пшегибу — лісові стежки й гребеневі дороги без технічних ділянок, доступні цілий рік; взимку гребінь Пасма Радзейової засипає глибоким снігом, а у вітряну погоду на відкритих полянах дуже холодно. Вершина не входить до національного парку, але частина пасма лежить у Попрадському ландшафтному парку, тож ходіть позначеними маршрутами й не смітіть. На Пшегибі є черговий пункт рятувальників ГОПР із групи Криниця. Екстрені номери: ГОПР 985 або +48 601 100 300, загальний — 112.

Цікаві факти

• Притулок на Пшегибі будували майже три десятиліття: від першої ідеї 1908 року до відкриття 1937-го.
• Сталеву вежу ретранслятора на Пшегибі видно навіть із Татр.
• Пшегибу перетинають одразу три далекі маршрути: Головний бескидський шлях, Айзенах — Будапешт і E3.

Фото: Jakub Hałun, CC BY 4.0; Jakub Hałun, CC BY 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Zalasem1, CC BY 4.0; Zalasem1, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.