Полонина Маришевська

Полонина Маришевська — невелика гірська полонина на північно-східному відрозі Чорногори, у масиві гір Велика (1567 м) і Мала Маришевська (1452 м). Вона лежить над долиною Бистреця у Верховинському районі Івано-Франківської області, на висоті приблизно 1200–1370 м, і займає близько 14 гектарів. Це територія Карпатського національного природного парку.

Полонина відома двома речами: звідси відкривається чудовий вид на Чорногірський хребет із Говерлою, а поруч стоять руїни одного з найвідоміших довоєнних притулків Карпат. Через неї веде зелений маршрут із Бистреця на Шпиці, тож для багатьох Маришевська — місце першого великого привалу.

Що побачите на полонині

Головна окраса — панорама Чорногори: прямо перед вами здіймаються схили Шпиців, Гомула й Ребер, а в ясну погоду видно й Говерлу. Полонину оточує смерековий ліс. Улітку трав'яні схили на краю полонини рожевіють від іван-чаю, восени вони стають рудими, а взимку тут лежить глибокий сніг. На вищих відрогах Маришевської часто можна побачити море хмар, над яким стоять вершини Чорногори.

Вівчарі, колиби та сир

Свіжих даних про те, чи випасають худобу саме на Маришевській і чи працює тут колиба, ми не знайшли. На туристичних картах маршрутів довкола Бистреця позначено кілька сироварень на схилах нижче полонини, а на сусідній полонині Гаджина є колиба. Улітку на полонинах Верховинщини зазвичай пасуть худобу, але чи буде в пастухів сир на продаж, наперед невідомо — уточнюйте в Бистреці й майте з собою власну їжу.

Історія та легенди

На південному схилі Великої Маришевської, приблизно за 650 м від полонини, стояв притулок Карпатського товариства лижників (KTN) імені Зиґмунта Клеменсєвича. Його спроєктували члени товариства Кароль Коцимський і Лех Нейман у гуцульському стилі: три поверхи з мансардою, 57 ліжок, власний водогін і телефонна лінія до Ворохти. До притулку з урочища Форещенка проклали лісову дорогу. Урочисто його відкрили 24 січня 1937 року, і вже за перший сезон тут зафіксували понад 3 тисячі ночівель. Це був перший туристичний об'єкт товариства в Чорногорі. У 1936–1937 роках до Маришевської промаркували стежки з Форещенки через Говерлу, з Бистреця та від Гаджини.

Притулок пропрацював недовго: у вересні 1939 року його покинули, а під час Другої світової війни він згорів. Колиба, яку пізніше збудували на цьому місці, згоріла у 2007 році. Сьогодні від притулку лишилися кам'яні рештки фундаменту й стін, які видно з полонини. На гребені Маришевської, на маршруті від мостів біля Заросляка, стоїть хрест-пам'ятник воякам УПА.

Маршрути

• Бистрець — полонина Маришевська — Шпиці: зелене маркування. На сайті є трек Бистрець — полонина Маришевська — Шпиці (12,4 км в один бік) і схожий маршрут Бистрець — Шпиці (12,5 км). Від стовпчика «Під Ребрами» (1930 м) червоне маркування веде на Ребра; загалом до Ребер — близько 6 годин.
• Кільце від мостів перед Заросляком: через Малу Маришевську, полонину і Шпиці з поверненням повз озеро Несамовите — близько 14,6 км, 7 годин, набір близько 800 м. Від шляху на Заросляк до Маришевської веде також жовте маркування.
• Довгі переходи: через полонину проходить наш маршрут Бистрець — Шпиці — Говерла — Петрос — Ясіня.
• Легший варіант: дійти з Бистреця чи від мостів лише до полонини, пообідати з видом на Чорногору й повернутися тим самим шляхом. Це підйом лісовою стежкою на кілька сотень метрів, без скель і крутих осипів.

Як дістатися

До Бистреця — автомобілем через Верховину, далі вгору долиною Чорного Черемошу. Інший старт — дорога з Ворохти на турбазу «Заросляк»: біля двох мостів перед турбазою є місце для автомобіля без охорони. Хто їде без авто, зазвичай бере таксі з Ворохти; ціни змінюються, тож домовляйтеся заздалегідь.

Коли їхати й погода

Найкращий час — з червня до жовтня. Влітку на відкритих ділянках буває сильний холодний вітер, тож беріть вітрівку. Після дощу спуски в лісі слизькі. Узимку до полонини ходять на снігоступах, але вище, на схилах Шпиців, бувають хуртовини й лавинонебезпечні ділянки — це лише для досвідчених.

Вода, укриття й ночівля

Біля полонини течуть невеликі потічки, але наприкінці літа вони можуть пересихати. Найближчі джерела на нашій карті — джерело під горою Гомул і ще одне поруч. Найближче укриття — колиба на полонині Гаджина, приблизно за кілометр. На полонині достатньо місця для наметів, і влітку тут часто ночують. Садиби й гостьові будинки є в Бистреці, Дземброні та Ворохті.

Безпека

• Частина Чорногори перебуває під прикордонним режимом. За повідомленнями туристів, на дорозі до Бистреця й Дземброні працює пост прикордонників. Перед поїздкою з'ясуйте актуальні правила, майте паспорт, а чоловіки — військово-облікові документи.
• Ближче до Шпиців маркування рідшає: майте навігатор з офлайн-картою і трек.
• Погода змінюється швидко: при грозі спускайтеся з відкритих гребенів, у тумані тримайтеся стежки.
• Біля худоби можуть бути пастуші собаки: не біжіть, обходьте стадо й кличте пастуха.
• Не заходьте всередину руїн притулку: каміння може обвалюватися.
• У разі біди телефонуйте 112 або 103; гірськопошукова служба ДСНС працює цілодобово.

Що кажуть туристи

• Маршрут через Маришевську називають не дуже важким і мальовничим: стежка добре протоптана, в лісі є маркування.
• Найважчим вважають останній кілометр підйому на Шпиці, далі йти легше, а краєвиди відкриваються на весь хребет.
• На вихідних тут людно, а на відкритих ділянках буває пронизливий холодний вітер.
• Кільце від мостів через Маришевську, Шпиці й Несамовите проходили з дітьми 8 і 14 років приблизно за 7 годин.
• Полонину хвалять як місце для ночівлі з наметом: місця вистачає, а вранці — вид на Чорногору.
• Наприкінці літа деякі потічки біля полонини пересихають, тож воду варто набирати заздалегідь.

Полонини й вершини навколо

• Гора Шпиці (1863 м) — скелясті «шпилі», мета зеленого маршруту.
• Гора Гомул (1788 м) і гора Ребра (2001 м) — сусіди на головному хребті.
• Полонина Гаджина — сусідня полонина з колибою на шляху з Бистреця.
• Озеро Несамовите — високогірне озеро під Туркулом.
• Гора Кострич — оглядова вершина на протилежному боці долини.
• Полонина Псарівка над Бистрецем і полонина Смотрич над Дземброньою.
• Полонина Бребеняска — високогірна полонина біля озера Бребенескул за головним хребтом.

Фото: Сергій Криниця (Haidamac), CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Svyatko eco, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Jan Jaroszyński, Public domain, Wikimedia Commons; Losth., CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Seencleyr, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.