Чупрана

Чупрана (пол. Czuprana, також Cupryna) — менша з двох вершин масиву Ярмута в Малих Пенінах, заввишки 777 м. Від головної вершини, Ярмути (794 м), що лежить на схід, її відокремлює перевал Матвійова (763 м); по прямій вершини розділяють лише близько 370 м. Чупрана лежить у межах села Шлахтова гміни Щавниця Новотарзького повіту Малопольського воєводства; до центру Шлахтової — трохи більше кілометра, до курорту Щавниця і села Яворки — близько 3 км.

Південно-східні схили гори спадають у долину Палковського потоку, північні — у долину Ґрайцарка. Масив Ярмути добре відокремлений від сусідніх гір: він лежить на північ від головного гребеня Малих Пенін і з'єднаний із вершиною Цирхля через Клімонтовський перевал (696 м). Гора лежить поза межами Пенінського національного парку.

Як дістатися / маршрути

Маркованих туристичних маршрутів на Чупрану немає, проте на неї можна піднятися лісовими дорогами й стежками з усіх навколишніх сіл. За даними OpenStreetMap, неподалік вершини проходить немаркована стежка на Ярмуту. Найзручніші вихідні пункти — Шлахтова та Щавниця. Сусідню Ярмуту з полониною Анджеївка на вершині називають добрим оглядовим місцем, особливо на хребет Радзейової в Сондецькому Бескиді, тож обидві вершини зручно поєднати в одну прогулянку.

Що видно з вершини

Чупрана майже повністю вкрита лісом, тому панорами з вершини немає. Зате пара Чупрана — Ярмута добре впізнавана здалеку: з 1963 року на Ярмуті стоїть телевізійний ретранслятор, помітний із багатьох місць долини Ґрайцарка і з гребенів Малих Пенін.

Природа та геологія

Гору вкриває переважно ялиново-смерековий ліс із домішкою бука. Масив Ярмути належить до Пенінського скелькового пояса: його складають сланці, вапняки й радіолярити юрського та крейдового віку, а також пісковики й конгломерати так званої ярмутської формації. Особливість масиву — міоценовий пенінський андезит, що залягає у вигляді пологих інтрузій. До 1970-х років його видобували в кар'єрі на північних схилах Чупрани; біля підніжжя й досі видно прямовисну стіну голих скель. 2016 року на горі знайшли рідкісний охоронюваний мох андрею скельну (Andreaea rupestris).

Срібні штольні «Баня в Ярмуті»

У нижній частині східних схилів Чупрани, над долиною Палковського потоку, збереглися штольні давньої копальні срібла. Перекази про скарби цих місць відомі віддавна, а в XVIII столітті власник шлахтовських маєтків князь Павел Кароль Сангушко запросив гірничих знавців з Угорщини й заснував тут гірничо-металургійне підприємство. У 1732–1739 роках у скелі вирубали кілька десятків метрів штолень, до роботи залучили гірників зі Спішу й Саксонії, а в Шлахтовій збудували плавильну піч. Проте 1739 року плавка не вдалася, руда містила дуже мало срібла, і справа збанкрутувала. Сьогодні штольні мають разом близько 110 м коридорів і глибину близько 14 м; 1995 року вхід закрили ґратами. Це друге за значенням місце зимівлі кажанів у польській частині Пенін: тут зимує до 30 тварин семи видів, найбільше — малих підковоносів. 1997 року рада гміни Щавниця оголосила тут екологічну ділянку «Штольні на горі Ярмута» площею 0,1 га.

Назву гори виводять від татарського слова «чубрина» — так називали жмут волосся на тімені поголеної голови.

Безпека, сезон і правила

Це невисока лісова гора; без маркованих стежок легко збитися з дороги, тож варто мати офлайн-карту. Не заходьте в старі штольні: вони закриті, небезпечні й охороняються заради кажанів. Рятувальна служба — GOPR: 985 або +48 601 100 300, загальний номер — 112.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY 2.5; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.