Мендралова

Мендралова (пол. Mędralowa, словац. Beskydok або Modrálová) — вершина заввишки 1169 м, найвища в пасмі (групі) Мендралової на польсько-словацькому кордоні. Вона лежить у гребені між Північним Яловецьким перевалом (998 м), що відокремлює її від масиву Бабиної Ґури, і перевалом Глухачки (830 м), за яким починається група Пільська. Цим гребенем проходить Головний європейський вододіл: потоки з півночі стікають у Бистру й далі в Кошараву (басейн Балтики), а з півдня — у словацьку Полгоранку (басейн Чорного моря). Польські схили належать до села Пшиборув (близько 5,5 км) Сілезького воєводства, словацькі — до Оравської Полгори (близько 11 км); до Завої та Корбелюва — близько 9 км, до Бабиної Ґури — менше 7 км.

За 460 м на північний схід розташований нижчий верх — Колистий Ґронь (близько 1150 м), між ними — полонина Гала Мендралова. На схід від вершини, на висоті 1086 м, лежить найпівнічніше місце Словаччини.

Як дістатися / маршрути

• Червоний Головний бескидський шлях, відтинок Корбелюв — Бабя Ґура, проходить кордоном через вершину; це частина популярного переходу з Бабиної Ґури на Пільсько.
• Зелений маршрут: перевал Гуцисько — Чернява Суха — Колистий Ґронь — Мендралова — Бабя Ґура.
• На словацькому боці — синій гребеневий маршрут (від сідла Глини на заході або від Малої Бабиної Ґури на південному сході) і жовтий з Оравської Полгори через Яловецьке сідло.

Що видно з вершини

Сама вершина заліснена, але з частково безлісних місць відкриваються обмежені, проте далекі краєвиди: на південному сході панують Мала Бабя Ґура (1515 м) і Бабя Ґура (1723 м), на південному заході — Пільсько (1557 м). За доброї видимості видно Сілезькі Бескиди, частину Кріванської Фатри, Оравську Магуру, Хочські гори, гребінь Дюмб’єрських Татр і край Західних Татр. З полонини Гала Мендралова відкривається вид на Яловець і Малий Бескид.

Природа та історія

Назва має заплутану історію. На картах державного геопорталу вершина підписана Бескідек. За краєзнавцем Алексієм Сємьоновим, найдавніша відома назва — Великий Яловець (так її записав Анджей Комонецький, 1658–1728), а форму «Мондралова» запровадила карта Куммерсберга 1855 року; австрійська карта 1870-го перекрутила її на «Монджалава», і лише Казімеж Сосновський закріпив «Мендралову». Сам Сосновський пояснював назву прізвищем А. Мендралі з Пшиборува — колишнього власника полонини.

На Колистому Гроні стоїть історичний прикордонний стовпчик III/90: до 1564 року тут сходилися кордони Угорщини, Польщі та сілезьких земель, а під час Другої світової — Генерал-губернаторства, Третього Райху і Словаччини. У 1938–1939 роках уся вершина належала Польщі. Німці під час війни звели на гребені земляні укріплення — рештки окопів видно й досі. На полонині стоїть доглянута колиба, в якій можна сховатися від дощу. На вершині є тригонометричний пункт.

Безпека, сезон і правила

Маршрути тут нескладні, але біля Бабиної Ґури погода змінюється швидко; далі на схід шлях веде до Бабіогурського національного парку з власними правилами. Словацькі схили лежать у заповідній ландшафтній області Горна Орава. Рятувальники: у Польщі — GOPR (985 або +48 601 100 300), у Словаччині — HZS (18 300 або +421 18 300); загальний номер — 112.

Фото: Adrian Tync, CC BY-SA 4.0; Niegodzisie, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Pudelek, CC BY 3.0; Adrian Tync, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.