Слюбіца

Слюбіца (словац. Sľubica) — вершина заввишки 1129 м у горах Бранісько на сході Словаччини, третя за висотою в цьому хребті й найвища в його південній частині, що має ту саму назву. Від вищої північної частини її відділяє перевал Бранісько. Гора стоїть над селами Дубрава, Слатвина й Войковце, приблизно за 9 км на схід від Спішського Подградья. Вершиною проходить межа Пряшівського й Кошицького країв, а також округів Левоча й Спішська Нова Вес.

Слюбіца лежить у головному гребені, що від сідла Бранісько тягнеться на південь через Сухий горб (1045 м) до Заднього Моравця (959 м). На північ від неї — Сухий горб, Райтопіки (1036 м) і Брезова (1042 м), на схід — Задній Моравець, на південь — Передній Моравець (895 м) і Пагор (672 м), а на захід, за Горнадською котловиною, — Турніско, Козя гора, Древеник і Спішський замковий пагорб зі Спішським градом. Масив належить до басейну Горнаду.

Як дістатися / маршрути

• Найлегше — з Войковець: зеленою позначкою через сідло Предки (890 м) — близько 1 год 45 хв угору, 1 год 20 хв униз, перепад висот близько 620 м.
• Синьою позначкою з Дубрави через сідло Гуменец (910 м), далі зеленою — близько 2 год 15 хв угору, 514 м.
• Зеленою позначкою з перевалу Бранісько (750 м) через Руднік і Райтопіки — близько 2 год 30 хв угору, 378 м набору.
• Жовтою позначкою з Річнави через сідло Предки — близько 2 год 50 хв, 759 м; жовта стежка веде на вершину й зі Слатвини.
• Зеленою позначкою з Кромпах через Колиновце, Калаву, Войковце й сідло Предки — близько 4 год угору, 750 м.

Що видно з вершини

Краєвид зі Слюбіци вважають одним із найвражаючих у Словаччині, особливо на захід: на Спіш і Горнадську котловину з Древеником і Спішським градом, на Словацький рай, Левоцькі й Воловські гори. Вершину вкриває переривчастий, місцями рідкий ліс, тож найкращі види відкриваються з окремих галявин. За доброї видимості видно Високі й Бєлянські Татри, Кральову голю в Низьких Татрах, Бахурень, Черговий, Шариську височину, Чорну гору й навіть Великий Хоч, що лежить за 113,6 км по прямій.

Природа та історія

На вершині стоїть інформаційна табличка, місце для відпочинку з дерев'яним столом і лавками, а також туристичний дороговказ зі скринькою та вершинною книгою. Тут перетинаються значені стежки з Войковець і Слатвини. Схили вкриті лісом, і з них стікають Ольшавец і Слатвинський потік на заході, потік Студенец на півдні та Долинський потік на сході — усі в басейні Горнаду.

Клуб словацьких туристів «Брадло» з Річнави з 1976 року щосічня проводить традиційне одноденне «Зимове сходження на Слюбіцу» маршрутом перевал Бранісько — Руднік — Райтопіки — Слюбіца — Річнава.

Безпека, сезон і правила

Маршрути на Слюбіцу лісові й технічно нескладні, але довгі підходи з Кромпах чи Річнави вимагають доброї витривалості. Узимку на гребені лежить сніг, а в тумані легко загубити стежку, тож тримайтеся маркування. У Словаччині в горах допомагає Гірська рятувальна служба HZS: 18 300 (+421 18 300) або 112.

Цікаві факти

• Великий Хоч, який видно з вершини в ясну погоду, віддалений від неї на 113,6 км.
• Зимове сходження на Слюбіцу проводять щороку вже з 1976 року.

Фото: Bubamara, CC BY-SA 4.0; Bubamara, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.