Байкув Ґронь

Байкув Ґронь (пол. Bajków Groń, також просто Ґронь) — лісиста вершина заввишки 716 м у західній частині Пенінок, гребеня Пенін Властивих, на території Пенінського національного парку. Адміністративно вона лежить у межах Кросценка-над-Дунайцем (Новотарський повіт Малопольського воєводства). Від Трьох Корон її відділяє близько 1,3 км, від Замкової Гори — 0,8 км, від перевалу Шопка — 0,9 км; на схід гребенем тягнуться Білі Скали, Чертеж і Соколиця.

Сучасна назва постала з поєднання назв двох сусідніх невеликих вершин — Бойкув (первісно Банькув, близько 685 м) і Ґронь (716 м). На заході гора межує з Високим Ділом. Північні схили спадають до долини потоку Лянне, південні, крутіші, — до верхів'я долини Пенінського потоку, що тече приблизно на 100 м нижче.

Як дістатися / маршрути

Сама вершина для туристів закрита — стежки її оминають, але саме біля неї, на висоті 689 м на північний захід від верхівки, розташоване важливе роздоріжжя Пенін. Тут сходяться дві позначки:

• жовта Кросценко — перевал Шопка — Сромовце-Нижнє, що траверсує гору із заходу: від Кросценка до роздоріжжя близько 1 год 10 хв (униз 55 хв), від перевалу Шопка — 25 хв (назад 30 хв);
• синя — Головний Пенінський шлях Три Корони — Чертеж — Соколиця — Щавниця. На роздоріжжі він відгалужується на схід і траверсує північний схил уже як Соколина Перць: від Трьох Корон близько 1 год (назад 1 год 15 хв), від Чертежа — 45 хв (назад 50 хв), від Соколиці — 1 год 35 хв, від Щавниці — 2 год 50 хв (униз 2 год 35 хв).

Байкув Ґронь — природне місце переходу з масиву Трьох Корон на Соколину Перць, тож через роздоріжжя проходить більшість класичних пенінських траверсів.

Що видно з вершини

Верхівку й більшу частину схилів вкриває ліс, тому оглядових місць на самій горі немає. Відкриті краєвиди дають сусідні галявини на перевалах — Істебки та Вим'ярки; раніше відкритих ділянок тут було більше. Сам Байкув Ґронь добре впізнається з галявини Видзьорки під Чолом і з Пенінського замку на Замковій Горі.

Природа та історія

На північних схилах трапляються скелі, а на південних є печера, яку називають Схронисько в Байкувому Ґроні. Околиці гори відомі багатою фауною метеликів: у 1906–1909 роках її досліджував ентомолог Людвік Ситовський. Мандрівник Тадеуш Міліцький 1939 року захоплено описував тутешні «чарівні» галявини, вкриті різнобарвними квітами, з купками світлих буків, темних смерек, сизих ялиць і сріблястих беріз.

Безпека, сезон і правила

Стежки довкола Байкувого Ґроня нескладні, але Соколина Перць далі на схід скеляста, з драбинами й відкритими відтинками, які після дощу та взимку стають слизькими. На території Пенінського національного парку діють суворі правила: ходити лише позначеними стежками (не заходити на скелі, луки й за огорожі), перебувати в парку лише вдень — від години до сходу до години після заходу сонця, не заводити собак, не запускати дронів, не ставити наметів і не розпалювати вогнищ. Вхід на стежки безплатний; з 1 квітня до 15 листопада платні лише оглядові майданчики Трьох Корон і Соколиці (10 злотих, пільговий — 5 злотих). Переправа через Дунаєць у Щавниці працює сезонно.

Пеніни обслуговує гірська рятувальна служба GOPR (Підгалянська група): телефон 985 або +48 601 100 300, а також 112; варто встановити застосунок «Ratunek».

Цікаві факти

• Назва гори — це «злиття» двох сусідніх вершин, Бойкува (Банькува) і Ґроня.
• Хоча на саму вершину стежки немає, роздоріжжя під нею — один із найважливіших вузлів позначених маршрутів у Пенінах.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Andrzej Otrębski, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.