Мацеляк

Мацеляк (пол. Macelak) — вершина заввишки 857 м, друга за висотою в Чорштинських Пенінах після Нової Гори. Вона лежить на головному гребені Власне Пенін, у Пенінському національному парку, приблизно за 3 км на захід від Трьох Корон. На південний схід від вершини розташований прорив Дунайця, на північ — долина Кросьниці; над долиною Дунайця Мацеляк підноситься приблизно на 400 м. Найближчі села — Галушова (близько 1,7 км) і Сромовце-Вижне (близько 2 км), до Чорштина — близько 4,4 км.

Адміністративно гора належить до колишнього села Тилька, яке тепер входить до Кросценка-над-Дунайцем (Новотарський повіт, Малопольське воєводство).

Як дістатися / маршрути

Гребенем Чорштинських Пенін проходить синя позначка — Головний Пенінський шлях: від Чорштина через перевал Осіце, схили Мацеляка, перевал Три Копці й перевал Шопка до Трьох Корон, а далі через Замкову Гору, Чертеж і Соколицю до Щавниці. Важливо: стежка не виводить на саму вершину, а обходить її з південного боку. Ще одна позначена стежка піднімається від пристані плотогонів у Контах (Сромовце-Вижне) на перевал Три Копці, приблизно за 370 м від вершини.

Офіційного часу переходу саме до Мацеляка джерела не наводять; найзручніше поєднати його з походом на Три Корони — з Чорштина або зі Сромовців.

Що видно з вершини

Сама вершина нині повністю заросла лісом, тож панорами з неї немає. Зате гребінь Чорштинських Пенін частково вкритий луками: з відкритих місць видно Татри, Ґорці, Бескид Висповий, Сондецькі Бескиди й Бабину Гору. З лук навколо Мацеляка добре видно й сусідню Нову Гору та масив Трьох Корон.

Природа та історія

Назва Мацеляк давня — вона трапляється вже на картах 1822 року. 1881 року Броніслав Ґуставич описував вершину як трав'янисту, де-не-де порослу ялинами й ліщиною, круто обірвану на південь і оточену гарними галявинами із заходу, півночі та сходу. Відтоді ліс захопив вершину, але нижче лишилося багато галявин.

Ці луки виникли завдяки людині — косінню й випасу, — але саме вони найбільше визначають краєвид і флору масиву. Видовий склад дуже багатий: на одному квадратному метрі можна нарахувати до 50 видів вищих рослин. Характерні тут мітлиця звичайна, тонконіг альпійський, трищетинник жовтуватий і зозулинець обпалений. Ранньої весни квітне первоцвіт високий, восени — пізньоцвіт осінній. З рідкісних для Польщі рослин тут знайдено будяк шерстистоголовий, офрис комахоносну, будяк горбовий і маренку красильну, а 2016 року — охоронюваний рідкісний мох Abietinella abietina. На відкритих сонячних схилах живуть теплолюбні комахи.

З Мацеляком пов'язана легенда про скарби, нібито сховані в провалі «Золота криниця».

Безпека, сезон і правила

Мацеляк лежить у Пенінському національному парку. Вхід на територію парку безплатний (плату беруть лише за оглядові майданчики на Трьох Коронах і Соколиці), але правила суворі: ходити тільки позначеними стежками, не сходити на луки й скелі, перебувати в парку лише вдень — від години до сходу до години після заходу сонця, не брати собак, не запускати дронів, не ставити наметів і не розпалювати вогнищ. Південні схили гребеня круті й скелясті, після дощу стежка слизька. Під час грози не залишайтеся на відкритих луках.

Пеніни обслуговує Підгалянська група гірської рятувальної служби GOPR (секції у Щавниці та Кросценку): телефон 985 або +48 601 100 300, а також 112; варто встановити застосунок «Ratunek».

Цікаві факти

• Позначена стежка обходить вершину Мацеляка з півдня, тож лісисту вершину найкраще розглядати з галявин.
• Луки Мацеляка належать до найбагатших на види в Пенінах — до 50 видів рослин на 1 м².

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.