Три Корони

Три Корони (пол. Trzy Korony, словац. Tri Koruny) — гора заввишки 982 м, найвища вершина Центральних Пенін і найвідоміша гора всього хребта. Вона здіймається приблизно на 530 м над Дунайцем, що омиває її підніжжя, і стоїть на польському березі річки, навпроти словацького села Червений Кляштор (близько 1,7 км). Уся гора лежить у Пенінському національному парку, у межах села Сромовце-Нижне (гміна Чорштин, Новотарський повіт, Малопольське воєводство); до Сромовців-Нижніх від вершини близько 2 км, до Кросценка-над-Дунайцем — приблизно 3 км на північ.

Вершинна частина — це п'ять веж із міцних кременистих вапняків. Найвища з них, Окронгліца (982 м), має огороджений оглядовий майданчик, на якому одночасно вміщується близько 30 осіб. Поруч стоять Пласка Скеля (950 м), Над Огрудки (940 м), Панська Скеля (920 м) та висунута на південь Нижня Окронгліца, з якої панораму оглядали до того, як облаштували доступ на вершину. Масив Трьох Корон відділяють від сусідів перевали Вижній Лазек (від групи Лисин), Косажиська (від Гострого Верху) та Шопка (від Чорштинських Пенін).

Як дістатися / маршрути

Усі маршрути сходяться на роздоріжжі під вершиною, на так званому Сідлі, звідки до майданчика на Окронгліці ще близько 15 хв підйому. Повз вершину гребенем проходить синя позначка — Головний Пенінський шлях (частина європейського маршруту E3 та Міжнародного гірського шляху дружби Айзенах — Будапешт).

• З Кросценка-над-Дунайцем — жовтою позначкою на перевал Шопка, далі синьою через Сідло; за даними парку, кільцевий маршрут займає близько 2 год 10 хв угору й 1 год 30 хв униз.
• Зі Сромовців-Нижніх — жовтою позначкою Шопчанською ущелиною на перевал Шопка або зеленою через Вижній Лазек на поляну Косажиська, далі синьою; за даними парку, близько 1 год 40 хв угору й 1 год униз.
• Зі Щавниці — через переправу на Дунайці, Соколицю, Чертезик, Чертеж і Байкув Ґронь (так звана Сокола Перць), далі через Замкову Гору або поляну Виробек.
• З Чорштина — синьою позначкою через перевал Осіце, Мацеляк, перевали Три Копці та Шопка; зі Сромовців-Вижніх від пристані плотарів у Кутах можна вийти на перевал Три Копці (близько 45 хв) і далі йти синьою.

Що видно з вершини

Майданчик на Окронгліці нависає над рівниною біля Дунайця більш ніж 500-метровим урвищем. Звідси добре видно Пенінський прорив Дунайця й увесь національний парк, а на обрії — Татри, Сондецькі Бескиди, Горці, Живецькі Бескиди та Спіську Маґуру. Татри займають близько 50° кругової панорами; до Ломницького Штиту — 28 км, а в ясну погоду видно й Бабю Гуру, віддалену на 63 км.

Природа та історія

Схили масиву порізані глибокими долинами потоків і вкриті лісом. Вапнякова основа, неприступні скелі й розмаїття середовищ роблять Три Корони одним із найбагатших ботанічних місць Пенін: тут знайдено сім видів рослин, яких більше ніде в Пенінах немає, а серед рідкісних для Польщі видів — хризантема Завадського та кизильник чорний. На скелях росте очиток великий — кормова рослина гусені рідкісного метелика аполлона. 1990 року осипища жолоба Спущальниця були останнім місцем у Пенінах, де ще трималося 20–30 метеликів; програма відновлення 1991–2010 років зберегла популяцію на схилах Трьох Корон. У Панській Скелі гніздиться рідкісний стінолаз.

Колись гору називали просто Пеніни; 1834 року в документах з'являється назва Kronenberg, а сучасна — від 1860 року. Туристи бували тут дуже давно: близько 1860 року під саму вершину під'їжджали четвериком, наприкінці XIX століття сходили на світанок. Першу туристичну стежку на вершину позначили 1906 року, а 1929 року польський уряд викупив гору в приватних власників. Близько 1880 року на Три Корони піднімалося 200–300 людей на рік, 2005 року — понад 60 тисяч.

Безпека, сезон і правила

Оглядові галереї на Трьох Коронах і Соколиці платні з 1 квітня до 15 листопада: 10 злотих (пільговий квиток — 5 злотих, діти до 7 років — безплатно); квиток, куплений на одній вершині, дійсний того самого дня і на другій. З 16 листопада до 31 березня плата не стягується. Квиток не дає права пройти без черги, а в гарну погоду в сезоні тут збираються великі черги. Останній відтинок до майданчика крутий, із металевими сходами; після дощу та взимку скелі й сходи слизькі. Під час грози не виходьте на відкритий майданчик над урвищем. У Пенінському національному парку вхід безплатний, але діють суворі правила: ходити лише позначеними стежками (не заходити на скелі, луки й за огорожі), перебувати в парку лише вдень — від години до сходу до години після заходу сонця, не заводити собак, не запускати дронів, не ставити наметів і не розпалювати вогнищ. Переправа через Дунаєць у Щавниці працює сезонно — у холодну пору року маршрут зі Щавниці через Соколицю варто планувати інакше.

Пеніни обслуговує гірська рятувальна служба GOPR (Підгалянська група, секції у Щавниці та Кросценку): телефон 985 або +48 601 100 300, а також 112; варто встановити застосунок «Ratunek».

Цікаві факти

• Хоч гору називають «Три Корони», її вершинна частина насправді складається з п'яти веж.
• Від 1933 року на вежі Над Огрудки стояв опадомір, який обслуговував самітник.
• Краєвид із Трьома Коронами використали у фільмі «Вовкодав із роду Сірих Псів» (2007), який знімали в Словаччині.

Фото: Andrzej Otrębski, CC BY-SA 4.0; Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0; Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0; Marek Mróz, CC BY 4.0; Gordon Roemhild, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY 2.5 — Wikimedia Commons.