Гора Геришаска

Геришаска (1762 м) — вершина в головному хребті Свидовця, у Рахівському районі Закарпатської області. Вона лежить у центральній частині масиву, між горами Трояска (1702 м) на заході та Ворожеска (близько 1731 м) на сході. Від Геришаски на південь відходить довгий бічний хребет — Гласкулова плайка, що тягнеться приблизно на 40 км у бік Тиси. Найвища позначка цієї відноги — сусідня Догяска (1761 м), розташована всього за 700 м на південь. Дві майже однакові за висотою вершини розділяє неглибоке сідло — перевал Догяска (1725 м), тож у багатьох описах і на частині карт головну, північну вершину теж називають Догяскою. На OpenStreetMap та в польській Вікіпедії це два окремі верхи: Геришаска — у головному хребті, Догяска — на південній віднозі.

За даними польської Вікіпедії (з посиланням на PeakVisor), відносна висота Геришаски становить близько 110 м, а найближча вища вершина — Татульська, за 3,1 км.

Як дістатися / маршрути

Головним хребтом Свидовця, просто через вершину, проходить червоне маркування Закарпатський туристичний шлях. Ним на Геришаску виходять і в більшості класичних траверсів Свидовця — від Ясіні чи Чорної Тиси до Квасів або в зворотному напрямку. У нашому каталозі через вершину або за кілька десятків метрів від неї проходять, зокрема:

• с. Чорна Тиса, через г. Догяска, г. Великий Котел, г. Близниця до с. Кваси;
• смт. Ясіня, через г. Татарука, г. Догяска, г. Стіг, г. Близниця до с. Кваси;
• с. Кваси, через г. Близниця, г. Великий Котел, г. Догяска до Яблунецького перевалу;
• г. Берляска, через г. Унгаряска, г. Трояска до оз. Догяска — маршрут, що закінчується біля озера під вершиною.

Найближчі населені пункти з нашого довідника — Чорна Тиса та Ясіня, обидва приблизно за 13 км навпростець, тож це щонайменше повний день ходу, а на траверсі Свидовця — ночівля в наметі. З півдня, Гласкуловою плайкою, на вершину веде велосипедний маршрут «Стежками опришків», який на Геришасці повертає на схід. Воду можна набрати з джерел на схилах: найближчі в нашому довіднику — Джерело під горою Догяска (13) (близько 280 м від вершини) та Джерело під горою Догяска (19); їхній стан не перевірено, тож майте запас.

Що видно з вершини

Геришаска відкрита, без лісу, і панорама з неї дуже широка. На північному заході видно полонини Боржава (Стій, Жид-Магура, Кук) та Красна (Сигланський, Топас, Менчул), на півночі й північному сході — більшу частину Ґорґанів: Стримбу, Негровець, Попадю, Молоду, Грофу, Ігровець, Сивулю, Братківську, Довбушанку. На південному сході постає Чорногора з Говерлою, Петросом, Бребенескулом і Попом Іваном, а на півдні — Мармароський масив, у ясну днину навіть Родна та Цібльош у Румунії. На першому плані — сусіди по Свидовцю: Унгаряска, Трояска, Татарука, Ворожеска, Татульська, Жандарми, Близниця та Догяска.

Природа та історія

Північні схили вершини стікають до потоку Апшинець, що витікає з однойменного озера між Геришаскою та Трояскою. На південь від головного хребта лежать дві долини, розділені Гласкуловою плайкою: на заході — потоку Середня Ріка, на сході — Косівської. Косівська починається в озері Герашаська (інші назви — Догяска, Герешавське), що лежить на дні льодовикового кару на висоті 1577 м. Стіни кару під Геришаскою та Догяскою обриваються урвищами заввишки понад 150 м. Озеро завдовжки близько 125 м і завширшки 110 м, неглибоке (до 1,2 м), живиться переважно талою водою; з 1984 року воно має статус гідрологічної пам'ятки природи місцевого значення.

Біля вершини відоме єдине задокументоване в Україні місце зростання рідкісної рослини — ласкавця жовтецевидного (Bupleurum ranunculoides). Попри це, саму вершину не охоплює жодна заповідна територія: межа Карпатського біосферного заповідника проходить приблизно за 3 км, а вчені в 2010-х роках зверталися з пропозицією створити тут ландшафтний заказник «Центральний Свидовець».

Назва вершини не усталена: трапляються форми Ґеришаска, Ґерешаска, Геришаска, Герешаска, Герашаська (остання — переважно для озера). Походження назви достеменно невідоме; одне з припущень пов'язує її з місцевою закарпатською формою імені Герасим — «Гераш».

Безпека, сезон і правила

Найкращий час для походу — з кінця червня до початку жовтня. Гребінь Свидовця безлісий, тож від грози, вітру й туману тут немає де сховатися; влітку грози часто приходять після полудня, тому на хребет краще виходити зранку. У тумані легко сплутати Геришаску з Догяскою та зійти з хребта на південну відногу — тримайтеся червоного маркування й мапи. Узимку схили над каром лавинонебезпечні, а сам хребет придатний лише для підготовлених груп.

Вершина лежить поза межами заповідника, але поруч розташовані його ділянки: не ставте намети й не розпалюйте вогнищ на берегах озер, забирайте сміття із собою. У разі біди телефонуйте 112 або 101 (ДСНС); контакти гірських рятувальників — у розділі гірські рятувальники.

Цікаві факти

• Геришаска вища за сусідню Догяску лише на 1 м — 1762 м проти 1761 м.
• З вершини починається Гласкулова плайка — бічний хребет завдовжки близько 40 км.
• Озеро Герашаська під вершиною лежить у льодовиковому карі, обмеженому моренним валом.

Фото: Wikimapia user major_hawk (Вольдемар Медведченко), CC BY-SA 3.0; Zysko serhii, CC BY-SA 4.0; Nata Mostova, CC BY-SA 4.0; Borys Viktjuk, CC BY-SA 4.0; Тарас Лесів, CC BY-SA 4.0; Daniel Baránek, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.