Гора Гострий Верх

Гострий Верх (інша назва — Острий Верх) — вершина заввишки 1294 м на Вододільному (Верховинському) хребті. Вона лежить на межі Львівської та Закарпатської областей, між Великим Верхом (1309 м, за 1,7 км на північний захід) і Припором (1285 м, за 650 м на південний схід), за яким гребінь веде до Пікуя. Найближчі села — Либохора і Верхнє Гусне на львівському боці, Перехресний на закарпатському; ще ближче, приблизно за 3,5 км на південний захід, лежить Буковець.

Вершина вкрита полониною, що тягнеться гребенем аж до Пікуя. Північні схили порівняно пологі, з них стікають потоки до Либохори в басейні Стрию; південні та південно-західні — крутіші, їхні води збирає Жденівка, притока Латориці.

Як дістатися

Гребенем через Гострий Верх проходить Закарпатський туристичний шлях, позначений червоним, а з ним і наші маршрути до Пікуя:

• с. Либохора, через г. Великий Верх, г. Пікуй до с. Біласовиця, 21,1 км;
• с. Біласовиця, через г. Пікуй, г. Великий Верх до г. Старостина, 22,1 км;
• с. Либохора, через г. Пікуй до с. Біласовиця, 23 км;
• с. Біласовиця, через г. Пікуй, перевал Руська Путь, г. Дрогобицький Камінь до с. Ужок, 37,1 км.

Вода, ночівля і безпека

На нашій карті найближчі джерела позначені нижче гребеня: біля Перехресного — приблизно за 700 м від вершини, біля Либохори — близько 800 м (обидва на висоті близько 1140–1160 м). Стан джерел невідомий, тож майте запас води. Північні схили належать до заповідних територій, тому сходьте з гребеня лише позначеними стежками. На відкритій полонині швидко змінюється погода, тож стежте за прогнозом і майте теплий одяг. У разі біди телефонуйте 112 або 101 — контакти найближчих підрозділів є на сторінці гірські рятувальники.

Цікаві факти

• У 1930-х роках на північному боці, трохи вище межі лісу біля Гострого Верху, стояв притулок Перемиського товариства лижників, який називали «притулком під Пікуєм»; його зруйнували в 1940 році.
• Тоді ж гребенем проходив Головний Карпатський шлях Польського Татранського товариства, а сам хребет був кордоном між Польщею та Чехословаччиною, ще раніше — між Галичиною та Угорщиною.
• На старих польських картах вершину називали «Dziurawy Żłób» («Дірявий Жолоб»); на мапі 1937 року цю назву перенесли на сусіднє сідло біля Припору.
• Північні схили лежать у межах Либохорівського заказника та національного природного парку «Бойківщина».

Фото: Штец Крістіан, CC BY-SA 4.0; Poznaniak, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.