Карпатський трамвайчик

Ось і характерне зітхання тепловоза - "Карпатський трамвай" подано. Іноземці обирають закритий вагон. Майже всі українці віддають перевагу відкритій платформі — байдуже, що накрапає дощ. Дизель видає якесь зовсім автомобільне «фа-фа». Пан Яцків трохи ніяково пояснює, що справжній паровозний гудок - у ремонті. Рушаємо. На нас повільно насуваються гори.

Колія в’ється берегом річки Мізунька, перестрибує з берега на берег. До наступної зупинки в урочищі Ширковець потяг долає чотири мости (всього їх на шляху — понад тридцять). Справа схили гір підступають так близько, що можна докладно роздивитися візерунки моху на ґорґанських каменях. Дерева застромляють мокрі гілки у відкриті вікна. З лівого боку вздовж залізниці шикуються житла. Паркани, сади, дровітні, копиці сіна, мотузки з білизною, кури, пси, корови, каркаси дитячих візочків, старі вантажівки — все це гості жваво фотографують.

Через останній місток потяг виїздить на відкриту місцину. Наш гід закликає товариство знайти хрест на найвищому горбі. "Це - гора Монастир. У XVI столітті тут була справжня фортеця, - розповідає пан Любомир. - Тоді Карпатами татари ходили, села палили, горян в ясир забирали. Обклали вороги монастир на горі, але ченці бусурманам не здалися. Гаряче молилися мешканці монастиря три дні і три ночі. І сталося диво: на світанку четвертого дня затряслася гора, розверзлася і сховала людей. Налякалися татари і повтікали. А місцеві люди на пам’ять про це поставили тут хрест». Перекладач переповідає байку англійською, туристи записують.

"З правого боку - болото Ширковець", - оголошує екскурсовод. Швиденько оглядаємо гідрологічну пам’ятку природи загальнодержавного значення. Вперше бачимо росичку – квітку, яка поїдає дрібних комашок. Дружно нюхаємо багулію - в теплі літні дні від її запаху поблизу болота непритомніють усі домашні тварини. Добре, що ще не літо!

Наступні п’ятнадцять хвилин Любомир Яцків описує походи цією місцевістю різних армій у час Другої світової війни. За вікнами - іще безлюдні санаторії Мізуня. Напевно, влітку курорт оживає...

Наступна станція - свердловина "Горянка". До джерела мінеральної води типу "Нафтуся" в Новому Мізуні йти метрів двісті. З труби, яка вмонтована у скелю на березі ріки, б’є потужний струмінь води. Пан Яцків роздає пластикові склянки - "для дегустації". Вода має виразний смак нафти. "А чи немає чогось міцнішого?", - наполегливо допитуються ковалі у керівника нашої експедиції. У відповідь той хитро посміхається і веде групу до першої ж хати в бічну вуличку. На подвір’ї миттєво з’являється стіл, на ньому — бутля палєнки і келішок. Господар припрошує, туристи куштують.

На Мізунських водоспадах уже ніхто не виходить. Фестиваль ковалів триває — на платформі браві хлопці танцюють гопака. Прибуваємо на зупинку "Дубовий кут". В програмі - підйом на полонину і екскурсія на повітряні мости. Оголошується півгодинна стоянка. Поїзд маневрує - треба перейти на іншу гілку і рушати назад. Ми здолали всього тринадцять із тридцяти кілометрів маршруту. "Далі починається справжня екзотика, - розповідає пан Яцків. - Гори нависають над потягом, колія повторює серпантин ріки і проходить так близько до краю берега, що здається, ніби потяг ось-ось пірне у воду..." Ми хочемо їхати далі. Але час повертатися, щоби встигнути у Вигоду ще до сутінків.

Пікнік на узбіччі, чергове «фа-фа» тепловоза і починається відлік зворотного шляху. Прогулянка очевидно вдалася.

Варіанти подорожі

Є декілька варіантів подорожей. Зазвичай подорожі Карпатським трамваєм проходять класичним чотирьохгодинним маршрутом. Початок маршруту о 11:00 до 15:00, або з 15:00 до 19:00(опис читайте у розділі "опис маршруту" далі "варіанти подорожі").
Гірський маршрут із зупинками "Карпатський трамвай" зазвичай проходить за вісім годин — від 10:00 до 18:00. З Вигоди через Ширковець, Старий та Новий Мізунь, Дубовий кут, Солотвино, Миндунок і Соболь - до урочища Магура.
В Солотвинському лісництві туристи відвідають капличку, яка споруджена на місці перших соляних родовищах одинадцятого століття. На зупинці Миндунок розповідають про особливості давніх лісорозробок, влаштовують огляд старих виробничих приміщень, лісничівки. На кінцевій розкладають пікнік. Повертаючись, можна відвідати орнітологічний заказник в урочищі Дзюркач. А з Нового Мізуня піднімаються на полонину біля гори Лиса (1134 метрів).
Подорож «Карпатським трамваєм» передбачає й інші варіанти маршруту. Мандрівка залізницею може бути поєднана із кількаденними пішими переходами до вершин Менчул (1450 метрів), Яйко-Ілемське (1679 метрів), шляхами визвольних змагань до Вишківського перевалу (930 метрів). Туристи також можуть замовити загальну екскурсійну програму Долинським районом — автобусні подорожі у заповідник Скелі Довбуша, до озера Синевир, у Гошівський монастир на Ясній Горі, в музей «Бойківщина» в Долині.