Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Розтоки

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у селі Розтоки Чернівецької області була зведена у 1846 році із смерекових брусів у стилі буковинської школи народної архітектури. Село Розтоки розташоване на лівому березі річки Черемош, на відстані 25 км від районного центру. Воно зустрічається у писемних джерелах ще у XV столітті і є одним із культурних і творчих центрів околиці Карпат. Храм стоїть у центрі села зліва (на південь) від центральної вулиці. Успенська церква в Розтоках - головний храм села, розташувався в центральній його частині, вибудувана виключно з дерева. Храм входить до числа пам`яток архітектури національного значення.

Дерев'яна церква Успення – тридільна, триверха, збудована на кам'яному фундаменті, складається з прямокутних у плані нефа і бабинця та п'ятигранного презбітерія. Нагадує храми у Вижниці чи Мариничах. Для храму характерне широке кругове опасання. Його зруби увінчані пірамідальними, восьмигранними банями, які завершуються маківками і на сьогодні вкриті бляхою, як і дахи храму. Краї покриття оформлені тисненням та просічками у металі. Стіни над опасанням, як і барабани, обшиті ґонтом і пофарбовані у яскравий жовтий колір. Високі барабани підсилюють висотну композицію конструкції храму.

У храмі поєднуються висотний і глибинний принципи розкриття внутрішнього простору. У інтер'єрі донині збереглися зразки дерев'яного різьблення та розписи XVІІІ ст. – XІX ст. Велику увагу привертає дерев'яний різьблений іконостас із позолотою, а також окремі зразки сакрального живопису. Вхід до церкви прикрашає неглибокий ґанок на всю ширину бабинця типово будинкового зразка, який дещо дисонує з загальним виглядом храму. Варто звернути увагу на пам'ятну таблицю з нагоди 50-ліття цісаря Франца-Йосифа, закріплену на боковій стіні споруди.

У північно-західній стороні від храму при самій дорозі збудована дерев'яна, триярусна дзвіниця, завершення якої повторює форму храмових бань, її стіни пофарбовані у такий же жовтий колір. Таким чином дзвіниця разом із церквою утворює гармонійний архітектурний ансамбль. Вся велика церковна територія обведена старовинним мініатюрної висоти муром із "дикого" каменю, верх котрого оформлений дахівкою. Дерева поблизу відсутні, то ж ніщо не заважає огляду споруди.

Дерев'яна Успенська церква у Розтоках Путильського району є діючим храмом, вражає своєю красою, вважається раннім зразком триверхого храму буковинської школи дерев'яного зодчества і належить до пам'яток архітектури національного значення. Перебуваючи у Розтоках, неодмінно здійсніть також пішохідну прогулянку до Смугарівських водоспадів, а за доброї погоди і більшої кількості вільного часу, можна відвідати також Протяті Камені.

Розтоки розташувалися в 80 км на захід від Чернівців. Дістатися сюди можна як на особистому автотранспорті, так і на автобусах, які відправляються з автовокзалу Чернівців та маршрут яких проходить через Розтоки.

Оспіване Марією Матіос буковинське село Розтоки у Путильському районі розкинулося на лівому березі Черемошу, за 25 км від районного центру, 15 км від залізничної станції Вижниця. Населення - 2043 особи. Висота над рівнем моря центральної частини - 400 м. Розтоки відомі з XV століття. Старожили зберегли багато легенд, пісень, переказів про своє село. Одна з них розповідає, що одного лiта на початку XV століття випали, нiбито, сильнi дощi. Та такi, що всi потоки почали заливати долину. Мешканцi мусили переселитися на деякий час в гори. А коли дощi вщухли, i люди повернулися назад, на них чекало диво - долина була подiлена навпiл невеликою, але бурхливою рiчкою. Люди спробували йти бродом додому i питали: "Через рiчку мож?" - "Мож, мож!" — казали першопрохiдцi на той бiк. Так i назвали прозору рiчку - Черемош. А розточене нею надвоє село - Розтоками. До того село, оточене тисовими лiсами, йменувалося Тисова Рiвня. До речі, колись просто по Черемошу пролягав кордон між Польщею і Молдавією, а Розтоки тоді входили до складу останньої.

Завдяки гарній природі село називають "Буковинською Швейцарією". Тут розташована пам'ятка природи - Камінь Довбуша. Крім цього, в селі зберіглася пам'ятка дерев'яної архітектури — Успенська церква (1846) із взірцями дерев'яної різьби та живопису XVIII-XIX століття. У 1863, 1865 і 1866 рр. у селі побував український письменник Юрій Федькович, який на місцевому матеріалі написав оповідання "Опришок".

Про село згадує Леся Українка під час відпочинку в Карпатах 1901 року в листі до Ольги Коблянської: "Раз заїхали на високу гору Німчич і бачили звідси при заході сонця щось таке гарне і срібне як мрія, – кажуть, що то зветься Розтоки…". У 1970 році Іван Миколайчук та Юрій Іллєнко знімали в селі легендарний фільм "Білий птах з чорною ознакою". Із танцювальним ансамблем "Вітерець" сюди приїхав молодий композитор Володимир Івасюк. Тут він намагався знайти таємничу квіту – червону руту, яку оспівав у своїй незабутній пісні. В 1975 році у Розтоках зняли музичний фільм "Пісня завжди з нами" за участі Софії Ротару, в якому співачка виконала шість пісень Івасюка. У селі Розтоки народилися письменниця Марія Матіос та відомий мовознавець Костянтин Герман.

"Родзинки" Розток: це, наприклад, ландшафтний заказник "Смугарські (Буковинські) водоспади", де знаходиться цікавий каскад із семи водоспадів. Окремо в Розтоках варто зупинитися біля скельної групи "Протяті камені". Хоча б тому, що її історія почалася 60 мільйонів років тому!

Село Розтоки на Путильщині визнано одним із найкращих туристичних сіл України.