Музей Спішу в Спішській Новій Весі (Провінційний дім)

Музей Спішу (Múzeum Spiša) у Спішській Новій Весі (Spišská Nová Ves) — один із найповніших регіональних музеїв Східної Словаччини. Його засновано 1951 року, від 2002-го ним опікується Кошицький самоврядний край, а у фондах — близько 150 тисяч предметів: історія, етнографія, мистецтво, історія музики й техніки, нумізматика, археологія, гірництво, мінералогія, палеонтологія, ботаніка й зоологія. Зона збирання — увесь історичний Спіш, тож музей розповідає і про Татри, і про Словацький рай, і про гірничі містечка над Горнадом.

Музей розміщено в одній із найкрасивіших будівель міста — Провінційному домі (Provinčný dom), національній культурній пам'ятці посеред видовженої головної площі. Від XV століття до 1775 року тут була ратуша, а в 1775–1876 роках — адміністративний центр Провінції 16 спішських міст. Під час перебудови 1775–1776 років під керівництвом муляра Ф. Бартла фасад прикрасили пишним рококовим ліпленням із шістьма картушами: їхні алегорії нагадують, якими чеснотами мають керуватися урядовці. Бляшаний щит із гербом провінції з'явився наприкінці XIX століття, коли тут діяла Ощадна каса 16 спішських міст. Музей працює в будинку з 1954 року.

Що побачити

• Історична експозиція (2021) із чотирьох частин: будівельна історія самого Провінційного дому, Провінція 16 спішських міст, історія Спішу та історія Спішської Нової Весі.
• «Природа Спішу» — нова природнича експозиція. Перша частина (2022) показує унікальні природничі колекції музею й знайомить з регіоном; друга (відкрита 29 лютого 2024 року) присвячена Татрам, Попрадській котловині, Козячим хребтам і Левоцьким горам. Провідна нитка — річки Попрад, Дунаєць, Горнад і Гнилець; у залах — характерні біотопи, гірські породи й мінерали, палеонтологічні знахідки, типові тварини й рослини.
• Тимчасові виставки — музей їх регулярно влаштовує; 2026 року, наприклад, діє родинна природнича виставка про ховраха з макетом нори.

Музею Спішу належать також філії в околицях: каштель і літній палац Дарданели в Маркушівцях (Markušovce) з експозиціями історичних меблів і клавішних інструментів, а також етнографічний музей у Сміжанах. Ренесансний каштель родини Маріаші збудовано 1643 року, а рококовий палац Дарданели прикрашає зала з фресками на сюжети грецької міфології; тамтешня колекція фортепіано, органів-позитивів і гармоній — єдина такого роду на Словаччині.

Практична інформація

Провінційний дім стоїть посеред головної площі, у пішохідній зоні; від залізничного вокзалу Спішської Нової Весі (лінія Кошиці — Попрад — Жиліна) до музею близько 15 хвилин пішки. Музей відчинений щодня, крім суботи; повний огляд коштує 7 €, є вигідний родинний квиток (деталі в блоці «Коротко»). На огляд закладіть годину–півтори. Для дітей природнича зала з тваринами й мінералами — найцікавіша частина. Платити можна готівкою, карткою або телефоном. З візочком зручно рухатися площею, а залами музею — уточнюйте заздалегідь.

Поруч: маршрути й вершини

Від площі просто біля музею стартують наші маршрути Спішська Нова Весь, площа – Поляна під Муранем і Спішська Нова Весь, площа – Спішська Нова Весь, станція. Спішська Нова Весь — головні «ворота» Словацького раю: за пів години їзди — Прорив Горнаду й Кляшториско — руїни картузіанського монастиря. Того ж дня легко поєднати музей із базилікою св. Якуба в Левочі (12 км) і Спішським музеєм у Левочі.

Офіційний сайт: muzeumspisa.com

Фото: Marekkacir, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Ing.Mgr.Jozef Kotulič, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.