Музей паровозів у Решиці: локомотиви просто неба
Паровози з міста металургів
Решица (Reșița) — головне місто повіту Караш-Северін у Банатських горах — понад два з половиною століття жила металургією та машинобудуванням. Перші доменні печі тут задули ще 1771 року, а в другій половині XIX століття місцеві заводи почали будувати паровози. Перший із них, «Resicza», вийшов з цехів 1872 року: його збудували за прототипом, створеним у Відні за проєктом інженера Джона Гасвелла, для гірської лінії Решица — Секу. Паровозобудування в Решиці тривало до 1964 року, коли заводи перейшли на дизельні, а згодом і на електричні локомотиви.
Музей паровозів (Muzeul Locomotivelor cu Abur) заснували 1972 року в районі Тріаж (Triaj), біля залізничної сортувальної станції. Це експозиція просто неба: локомотиви стоять на коротких відрізках колії серед газонів і алей міського парку. Нині тут 16 паровозів різних епох, і 14 з них збудовані в Решиці. Найстаріший — та сама «Resicza» 1872 року, яка зустрічає відвідувачів біля входу на постаменті з пам'ятною табличкою; наймолодший — вузькоколійний CFR 764.001 1958 року. Разом вони показують майже вікову еволюцію паровозів — від маленьких заводських машин до важких магістральних локомотивів румунських залізниць (CFR).
Навіщо їхати
Це одна з найбільших колекцій паровозів просто неба в Центрально-Східній Європі і, мабуть, найпростіший спосіб зрозуміти промислову історію Банату. Сюди не потрібен квиток, немає черг і обмежень у часі: можна неспішно обійти всі машини, роздивитися колеса, циліндри й таблички з номерами, сфотографуватися поруч. Дітям тут дуже подобається, а залізничні ентузіасти знайдуть рідкісні серії, яких більше ніде не побачиш.
Музей добре доповнює подорож Банатськими горами: Решица лежить на шляху до ущелини Нери, плато Семенік і старої гірської залізниці Оравіца — Аніна, тож зупинка тут займе небагато часу, а розповість про край більше, ніж будь-який путівник. Варто пам'ятати, що місто й досі промислове, і паровози тут — не абстрактна історія, а частина родинної пам'яті багатьох місцевих мешканців.
Що побачити
- «Resicza» (1872) — перший паровоз, збудований у Решиці, на постаменті біля входу.
- CFR 142.072 — масивний пасажирський локомотив із червоною ходовою частиною.
- CFR 230.128 та CFR 50.025 — магістральні паровози румунських залізниць.
- «Principesa Elena» та інші невеликі танк-паровози заводських і місцевих ліній.
- Вузькоколійні машини серій 704 і 764 — зокрема CFR 764.001 (1958), наймолодший експонат.
Практична інформація
Музей розташований на вулиці Каля Тімішоарей (Calea Timișoarei) у районі Тріаж, на в'їзді до міста з боку Тімішоари. Поруч є зупинка міського трамвая «Muzeul de Locomotive». Від Тімішоари — близько 100 км, від Карансебеша — близько 40 км. З України найпростіше їхати через Угорщину (Сегед — Тімішоара) або через пункт пропуску Солотвино — Сігету-Мармацієй і далі через Трансильванію.
Експозиція відкрита просто неба, вхід вільний, офіційних годин відвідування немає — приходьте в світлу пору доби. На огляд закладіть 30–60 хвилин. Територія рівна, з асфальтованими доріжками, тож тут зручно і з візочком. На локомотиви не залазьте: це музейні експонати. Інформація про стан музею непостійна, тож перед поїздкою варто уточнити.
Що поруч
- Залізниця Оравіца — Аніна — «Банатський Земмерінг», одна з найстаріших гірських залізниць регіону.
- Водяні млини Рудерії в селі Ефтіміє-Мургу — понад двадцять діючих млинів.
- Водоспади Беушніца в ущелині Нери.
- Водоспад Ла-Веоаге на річці Нера.
Фото: Coco13cos, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Petronela Adelina, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; Eddy Renard, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Strainu, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons.
Як дістатися з України
Пункти пропуску
- Порубне – Сірет — автомобільний і пішохідний, цілодобово
- Дяківці – Раковець — автомобільний і пішохідний, цілодобово Вантажний рух не пропускають.
- Красноїльськ – Вікову-де-Сус — автомобільний і пішохідний, 08:00–20:00 Лише легкові авто до 3,5 т і пішоходи; не цілодобово.
- Солотвино – Сігету-Мармацієй — автомобільний і пішохідний, цілодобово Лише пасажирський рух: авто до 3,5 т і не більше 9 місць, пішоходи.
- Дякове – Халмеу — автомобільний, цілодобово Пішохідного пропуску немає.
Автомобілем
Рахів – Петрошань ≈450 км, ≈6 год 36 хв (пункт пропуску Солотвино – Сігету-Мармацієй); Івано-Франківськ – Петрошань ≈584 км, ≈8 год 55 хв (пункт пропуску Солотвино – Сігету-Мармацієй); Чернівці – Петрошань ≈539 км, ≈9 год 19 хв (пункт пропуску Красноїльськ – Вікову-де-Сус). Час — без черг на кордоні, за нашим маршрутом дорогами (GraphHopper, OSM).
Дані перевірено 03.11.2026; режим роботи пунктів пропуску й розклади змінюються — уточнюйте перед поїздкою.
Коментарі
Досвід мандрівників: звіти, поради, запитання.
Тут ще ніхто не писав. Будьте першим — ваш досвід допоможе іншим.
Відео 2
Reșița: Muzeul Locomotivelor este o adevărată colecție de povești #DrumuriAproape @TVRTMTVR TimişoaraРозташування на карті
Цікаве поруч
ВершинаП'ятра-ГознейВеліугвисота 1 447 м20 км від музею паровозів у Решиці: локомотиви просто небаТри найвищі вершини — П'ятра-Гозней (1447 м), Семенік (близько 1446 м) і П'ятра-Недей (близько 1439 м) — утворюють трикутник, і з кожної з них видно дві інші.
Ретро-транспортЗалізниця Оравіца — Аніна: «Банатський Земмерінг» у горахОравіца34 км від музею паровозів у Решиці: локомотиви просто небаЛінію між містечками Оравіца (Oravița) й Аніна (Anina) на заході Румунії, у Банатських горах, будували в 1860–1863 роках.
ВодоспадВодоспади БеушніцаСоколарі · Банатські гори42 км від музею паровозів у Решиці: локомотиви просто небависота 5–15 м358 м над рівнем моряВодоспади Беушніца (Cascadele Beușniței) — низка каскадів на річці Беу, притоці Нери, вище від озера Окюл-Беюлуй (Ochiul Beiului) у південній частині гір Аніна, що...





