Монастир Козія: усипальниця Мірчі Старого над Олтом

Фундація Мірчі Старого

Монастир Козія (Mănăstirea Cozia) стоїть на правому березі Олту, там, де річка прорізає Південні Карпати, на північній околиці курортного міста Келіменешті (Călimănești), у частині Кечулата (Căciulata). Його заснував валаський господар Мірча Старий (Mircea cel Bătrân, правив у 1386–1418 роках): головну церкву Святої Трійці звели в 1387–1391 роках, а освятили, за грамотою засновника, 18 травня 1388 року. Спочатку обитель називали «Нучет» — «горіховий гай», а пізніше вона отримала ім'я від гори Козія, що здіймається над долиною.

Мірча Старий обрав монастир місцем свого поховання: його гробниця і досі в церкві. Обитель була одним із перших осередків писемності Валахії — грамоти з 1415 року згадують тут монастирську школу. На початку XVI століття за господаря Нягое Басараба оновили розписи і збудували кам'яний фонтан у дворі, у 1706–1707 роках Константин Бринковяну додав відкритий притвор у своєму стилі, а в 1542–1543 роках у дворі постала лікарняна церква. Пізніше монастир пережив ремонти XIX століття, використання церкви як стайні під час Першої світової війни та тривалу реставрацію 1958–1980 років. Сьогодні це діючий чоловічий монастир Римніцької архієпископії Румунської православної церкви.

Навіщо їхати

Козія — рідкісна нагода побачити валаську архітектуру кінця XIV століття майже в первісному вигляді. Фасади церкви, складені з чергованих смуг каменю й цегли, з кам'яними розетками, повторюють зразки сербської моравської школи — дослідники вважають, що тут працювали сербські майстри. До того ж монастир лежить просто біля дороги з Трансильванії до Олтенії, тож сюди зручно завернути дорогою між містами Сібіу і Римніку-Вилча, а поруч — курорт із мінеральними джерелами та стежки Національного парку Козія.

Що побачити

• Церкву Святої Трійці на трилистому плані з чергуванням кам'яних і цегляних смуг, вертикальними тягами та кам'яними розетками на фасадах.
• Гробницю Мірчі Старого в церкві; останки господаря перепоховали 15 травня 1938 року, а 2025 року археологи знову досліджували гробницю.
• Фрески 1390–1391 років у наві — одні з найдавніших у Валахії, з пізнішими оновленнями доби Нягое Басараба.
• Бринковянський притвор 1706–1707 років з аркадами і розписами та пам'ятним написом.
• Лікарняну церкву Святих Апостолів (1542–1543) з розписами майстра Давида та його сина Радуслава, серед яких — портрети засновників.
• Каплиці на кутах муру над Олтом, кам'яний фонтан у дворі та монастирську музейну збірку з іконами на дереві XVI–XIX століть, срібним церковним посудом і старими румунськими книжками.

Практична інформація

Адреса: Calea lui Traian nr. 816, Кечулата, місто Келіменешті. Монастир стоїть просто біля національної дороги DN7 (E81), приблизно за 3 км на північ від центру міста Келіменешті, близько 20 км від міста Римніку-Вилча і близько 80 км від міста Сібіу. Біля монастиря є парковка; поруч зупиняються автобуси, а на лінії вздовж Олту є залізничні станції. З України найпростіше їхати через пункт пропуску Порубне — Сірет або Дяківці — Раковець і далі через Трансильванію на місто Сібіу, звідки дорога йде долиною Олту на південь.

За даними бази музеїв Національного інституту спадщини (cIMeC), монастир приймає відвідувачів щодня з 6:00 до 22:00; телефони +40 250 750 852 і +40 744 109 208, e-mail [email protected]. Вартість відвідування в офіційних джерелах не вказано. Дані станом на листопад 2026 року — уточнюйте перед поїздкою. Це діючий чоловічий монастир: одягайтеся стримано (плечі й коліна закриті, жінкам зручно мати хустку), говоріть тихо, не заважайте службам і фотографуйте всередині церкви лише з дозволу. На огляд закладайте близько години.

Що поруч

• Монастир Турну з печерними келіями — близько 2 км вище за течією Олту.
• Козія (Чуха-Маре) — вершина однойменного масиву над монастирем, у Національному парку Козія.
• Музей села Вилчі в селі Бужорень — просто неба, близько 15 км на південь.
• Монастир Хорезу — пам'ятка ЮНЕСКО, близько 60 км на захід.
• Курорт Келіменешті — Кечулата з мінеральними джерелами просто біля монастиря.

Офіційний сайт: arhiepiscopiaramnicului.ro

Фото: Andrei Stroe, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Michal Gorski, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; MIHAIL, CC BY 4.0, Wikimedia Commons; Cristian Bortes, CC BY 2.0, Wikimedia Commons; Andrei Stroe, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; CristianChirita, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons.