Краснобрідський монастир: руїни й паломницький осередок

«Русинський Девін»

Монастир Зіслання Святого Духа біля села Красний Брід (Krásny Brod) в окрузі Меджилабірці — один із найдавніших і найважливіших монастирів Греко-католицької церкви в Словаччині. Через глибоку історію та значення для русинів його часто називають «русинським Девіном». Сьогодні тут поруч стоять мальовничі руїни давнього храму й новий василіянський монастир.

За переказом, на цьому місці в п’ятницю перед святом Зіслання Святого Духа прозрів сліпий жебрак, який промив очі водою з криниці. Люди звели тут каплицю й поставили в ній ікону Богородиці, а наприкінці XIV століття князь Федір Корятович збудував більшу дерев’яну церкву й монастир, де оселилися ченці-василіяни. 1614 року в Красному Броді мали укласти унію з Римом, але під час освячення нового храму спалахнули заворушення, і її підписали лише 1646 року в Ужгороді.

Монастир кілька разів руйнували. 1603 року його спалили з наказу графа Валентина Другета — вціліла лише чудотворна ікона. Удруге обитель постраждала під час повстання Ференца II Ракоці (1703–1711) і два десятиліття стояла в руїнах; кам’яну церкву завершили 1752 року, про що свідчить церковнослов’янський напис у наві. 1821 року тут висвятили першого єпископа Пряшівської єпархії Григорія Тарковича. Утретє монастир зруйнувала Перша світова війна: на початку 1915 року під час боїв російських і австрійських військ храм і будівлі влучили снаряди, і ченці пішли до монастиря в Марія-Повчі.

У XVIII–XIX століттях при монастирі діяла школа з гуманітарним, філософським і богословським відділеннями, а бібліотека наприкінці XIX століття налічувала близько 2 тисяч томів, серед них Острозьку Біблію 1581 року. Тричі на рік сюди сходилися русини-прочани, і молоді пари часто брали шлюб у монастирській церкві — через це влада зневажливо називала прощі «ярмарками наречених».

Що побачити

• Руїни монастирського храму 1752 року — висока вежа, арки й товсті кам’яні мури серед галявини.
• Каплиця Покрови Пресвятої Богородиці і новий храм Покрови, де зберігається Краснобрідська ікона Богородиці XIV століття — рідкісна для Словаччини пам’ятка іконопису. 1950 року її переховували, щоб уберегти від конфіскації, коли комуністичний режим ліквідував Греко-католицьку церкву; 1968 року ікона повернулася до вірних, а в 1970-х її відреставрував Микола Йордан.
• Новий монастир василіян, освячений 2002 року за кілька десятків метрів від руїн.
• Військовий цвинтар Першої світової війни біля руїн: 10 братських могил і 90 окремих поховань, усього близько 1006 невідомих вояків австро-угорської та російської армій.

Практична інформація

Красний Брід лежить у долині Лаборця між Гуменним і Меджилабірцями. Біля монастиря є залізнична зупинка «Monastyr» на лінії Гуменне — Меджилабірці, тож сюди можна приїхати потягом; автомобілем — дорогою вздовж Лаборця. Руїни й цвинтар відкриті вільно, вхід безкоштовний. Новий монастир і храм діючі: поводьтеся тихо, вдягайтеся стримано й не заважайте богослужінням. Найбільше паломників збирається на прощу на Зіслання Святого Духа за юліанським календарем, коли з 1806 року тут уділяють повний відпуст.

Що поруч

У Меджилабірцях — Музей сучасного мистецтва Енді Ворхола. На захід, біля Свидника, — лемківські дерев’яні церкви у Бодруджалі і Ладомировій, а на південний схід — водосховище Старина на межі національного парку Полонини.

Фото: Pierre Bona, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Ing.Mgr.Jozef Kotulič, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Teslaton, CC BY 3.0, Wikimedia Commons.