Псевдевернія зерниста

Pseudevernia furfuracea
Також називають: псевдоевернія зерниста, деревний мох
Псевдевернія зерниста
Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA, Wikimedia Commons
Псевдевернія зерниста
Фото: naturalist_ua_97, CC BY, iNaturalist · Україна, Ґорґани
Псевдевернія зерниста
Фото: Denys Vynokurov, CC BY, iNaturalist · Польща, Сілезькі Бескиди

Ніколи не визначайте гриб лише за фото. Сумніваєтеся — не збирайте. У разі отруєння негайно телефонуйте 103 або 112.

Опис

Сірі «бороди» й кущики на гілках смерек, які туристи називають мохом, — здебільшого лишайники. Один із найзвичніших — псевдевернія зерниста. Лишайник — це не рослина, а співжиття гриба й мікроскопічної водорості: гриб утворює тіло, водорість годує його продуктами фотосинтезу. У каталозі ми подаємо лишайники серед грибів.

Тіло псевдевернії складається з вузьких плоских стрічок 3–10 см завдовжки, що кілька разів роздвоюються. Зверху вони попелясто-сірі й укриті дрібними виростами, ніби притрушені висівками. Спід жолобчастий, у старших частинах чорний, а на кінчиках білуватий або рожевуватий. Цим вона відрізняється від схожої евернії сливової: у тієї стрічки м'які, а спід білий.

У Карпатах псевдевернія росте на корі й гілках смереки, ялиці, сосни, модрини, берези, на старих дерев'яних огорожах і дахах — від передгір'я до верхньої межі лісу. Найрясніше вона вкриває дерева у вологих гірських лісах, де часто стоять тумани. В українських Карпатах це один із найчастіших у спостереженнях натуралістів видів, якого досі не було в нашому каталозі.

Дереву лишайник не шкодить: він лише тримається за кору, а воду й поживу бере з повітря та дощу. На всихаючих гілках його більше просто тому, що там більше світла.

Росте лишайник повільно — кілька міліметрів на рік. Цей вид промислово збирають у деяких країнах Європи для парфумерії, а в їжу він непридатний.

Де в Карпатах

рідшечастіше176 записів у Карпатах

Карта показує, де вид фіксували натуралісти (GBIF, записи з ліцензіями CC0 і CC BY), а не всі місця, де він живе. Українські Карпати вивчено слабше, тож біла пляма ще не означає, що виду там немає.

Країни
Словаччина · Україна · Польща · Румунія · Угорщина · Чехія
Масиви
Ґорґани, Біхор і Вледяса, Низькі Татри, Кисуцькі Бескиди, Мала Фатра, Західні Татри, Високі Татри, Мармароси, Сколівські Бескиди, Бабя Ґура
Висотні пояси
Передгір’я (до 600 м) · Букові ліси (600–1200 м) · Хвойні ліси (1200–1600 м)

Коли побачити

січлютберквітрачерлипсервержовлисгру
Спостереження

За спостереженнями натуралістів у Карпатах (iNaturalist, research grade): що темніша клітинка, то частіше вид бачать у цьому місяці.

Охорона і правила

До Червоної книги України не занесено.

Часті запитання

Що за сірий «мох» висить на смереках у Карпатах?

Здебільшого це лишайники — псевдевернія зерниста, гіпогімнія, бородаті уснеї. Лишайник — це співжиття гриба й водорості, а не мох.

Чи шкодять лишайники деревам?

Ні. Вони лише прикріплюються до кори, а воду й поживні речовини беруть із повітря та опадів.

Схожі види

Де можна зустріти

Маршрути

Масиви: Ґорґани, Мармароси, Сколівські Бескиди. В інших країнах: 🇷🇴 Біхор і Вледяса, 🇸🇰 Низькі Татри, 🇸🇰 Кисуцькі Бескиди, 🇸🇰 Мала Фатра, 🇸🇰 Західні Татри, 🇸🇰 Високі Татри, 🇵🇱 Бабя Ґура, 🇵🇱 Живецькі Бескиди, 🇷🇴 Харгіта і Гургіу, 🇵🇱 Ґорці, 🇷🇴 Чиндрел

За спостереженнями натуралістів (GBIF, iNaturalist) з урахуванням висоти й середовища. Побачити не гарантовано.

Джерела

GBIF · iNaturalist · Wikidata · Дані про поширення: GBIF.org (записи з ліцензіями CC0 і CC BY), iNaturalist; назви й ідентифікатори: Wikidata (CC0). Текст: Karpaty.rocks, перевірено 11.11.2026.