Бузина чорна

Sambucus nigra
Також називають: бузина
Умовно їстівний
Бузина чорна
Фото: aga_l_, CC BY, iNaturalist · Польща, Низький Бескид
Бузина чорна
Фото: Willow, CC BY, Wikimedia Commons
Бузина чорна
Фото: Jens-Christian Svenning, CC BY, iNaturalist · Румунія, Мехединць і Черна

Не їжте ягід, яких не знаєте напевно, і не давайте незнайомих ягід дітям. У разі отруєння телефонуйте 103 або 112.

Опис

Бузина чорна — кущ або невелике дерево до 6–7 м, звичайний у карпатських селах, на узліссях, уздовж потоків, біля огорож і старих садиб. У горах вона тримається переважно нижнього поясу й долин, там, де ґрунт багатий на азот.

Кора сірувата, з горбиками-сочевичками, молоді гілки з білою пухкою серцевиною. Листки непарноперисті, з п'яти — семи загострених листочків, із різким запахом, якщо їх розтерти. У травні — червні кущ укривається великими плоскими білими суцвіттями-щитками з медовим ароматом. Ягоди дрібні, чорно-фіолетові, блискучі, достигають у серпні — вересні й звисають важкими гронами.

Стиглі ягоди й квіти — єдині частини, які використовують у їжу. Листя, кора, гілки, а також зелені, недостиглі ягоди містять ціаногенні глікозиди й спричиняють нудоту та блювання. Сирі стиглі ягоди теж можуть подразнювати шлунок, тож їх уживають лише після варіння.

У Карпатах ростуть ще два види бузини, і обидва небезпечні. Бузина трав'яниста — висока трава, а не кущ: щороку відмирає до землі, має неприємний запах, суцвіття, звернені догори, і ягоди, що стоять угору. Вона отруйна. Бузина червона росте вище в горах, на вирубках і в смеречниках; її червоні ягоди з'являються вже в липні, а насіння отруйне.

Де в Карпатах

рідшечастіше5 265 записів у Карпатах

Карта показує, де вид фіксували натуралісти (GBIF, записи з ліцензіями CC0 і CC BY), а не всі місця, де він живе. Українські Карпати вивчено слабше, тож біла пляма ще не означає, що виду там немає.

Країни
Словаччина · Чехія · Польща · Україна · Угорщина · Румунія · Австрія
Масиви
Словацькі Рудні гори, Стражовські гори, Білі Карпати, Моравсько-Сілезькі Бескиди, Мала Фатра, Малі Карпати, Велика Фатра, Штявницькі гори, Середньословацькі гори, Низькі Татри
Висотні пояси
Передгір’я (до 600 м) · Букові ліси (600–1200 м)

Коли побачити

січлютберквітрачерлипсервержовлисгру
Цвітіння
Плоди

За спостереженнями натуралістів у Карпатах (iNaturalist, research grade): що темніша клітинка, то частіше вид бачать у цьому місяці.

Безпека

Їстівні лише квіти та стиглі чорні ягоди після теплової обробки. Листя, кора, гілки й зелені ягоди отруйні. Не плутайте з бузиною трав'янистою (трава з ягодами, що стоять угору) та бузиною червоною (червоні ягоди, отруйне насіння). Дітям не давайте незнайомих ягід і навчіть їх нічого не куштувати в лісі без дорослих.

Схожі види — як не сплутати

Бузина трав'янистаSambucus ebulusОтруйний

Трав'яниста рослина 1–2 м, щороку відмирає; неприємний запах; суцвіття й ягоди звернені догори, а не звисають.

Бузина червонаSambucus racemosaОтруйний

Ягоди червоні, у щільних яйцеподібних гронах; цвіте у квітні — травні жовтувато-зеленими китицями; росте вище в горах.

У народній традиції

Квіти традиційно сушать і заварюють як чай; зі стиглих ягід після варіння готують варення, сиропи й кисілі.

Охорона і правила

Не охороняється. Для власних потреб у лісах державної та комунальної власності збирати можна; у заповідниках і заповідних зонах нацпарків — заборонено.

Часті запитання

Чи можна їсти ягоди бузини чорної сирими?

Краще ні. Сирі ягоди можуть подразнювати шлунок, а зелені — отруйні. Їх використовують лише стиглими й після варіння.

Як відрізнити бузину чорну від трав'янистої?

Бузина чорна — дерев'янистий кущ із суцвіттями й ягодами, що звисають. Трав'яниста щороку відмирає до землі, неприємно пахне, а її ягоди стоять угору. Вона отруйна.

Де фіксували поруч

Маршрути й вершини, поблизу яких вид фіксували натуралісти (GBIF, iNaturalist), з урахуванням висоти й середовища. Побачити не гарантовано.

Схожі види

Джерела

GBIF · iNaturalist · Wikidata · Дані про поширення: GBIF.org (записи з ліцензіями CC0 і CC BY), iNaturalist; назви й ідентифікатори: Wikidata (CC0). Текст: Karpaty.rocks, перевірено 09.11.2026.