Бабак альпійський



Опис
У Карпатах альпійського бабака представляє окремий підвид — татранський бабак (Marmota marmota latirostris). Він ендемік Татр і живе лише на польському та словацькому боці хребта. В Українських Карпатах природної популяції бабака немає, тож, побачивши тут «бабака» на фото з полонини, варто засумніватися: найімовірніше, знімок зроблено в Татрах або в Альпах.
Бабаки селяться колоніями на альпійських луках і кам'янистих схилах, переважно на висоті 1500–2000 м; найнижчу нору знайшли на висоті близько 1350 м. Вище за 2300 м ґрунт надто тонкий, щоб копати. Невелика окрема група живе й у Низьких Татрах, але її походження дискусійне: там у XIX столітті випускали альпійських бабаків.
Це огрядний гризун завдовжки 45–65 см із хвостом 13–17 см. Навесні дорослі звірі важать близько трьох кілограмів, а до осені набирають понад 6 кг, з яких понад два — жир. Він потрібен на дуже довгу сплячку: бабаки ховаються в нори наприкінці вересня — на початку жовтня й прокидаються лише наприкінці квітня чи в травні, проспавши в середньому 215 днів. Гін триває в травні, а малята, найчастіше двоє-троє, народжуються в норі в червні. Колонія завжди вартує: помітивши хижака чи людину, бабак дає пронизливий свист, і всі миттю ховаються під землю. Найбільші вороги бабаків — беркут і лисиця. Колонія складається з кількох родин, які зимують разом у спільній камері, зігріваючи одне одного: так легше пережити довгу зиму без їжі.
Влітку бабаки активні вдень: зранку вилазять на камені грітися, потім пасуться, поїдаючи траву, квіти й коріння. Нори бувають літні, неглибокі, й зимові — глибші, з утепленою камерою, вхід до якої звірі на зиму затикають травою та землею. Біля входів часто видно витоптані майданчики й купки свіжої землі.
Татранський бабак — один із найрідкісніших ссавців Польщі: його там налічують лише 150–200, а в усіх Татрах — менше тисячі. Він під суворою охороною, у ЄС — у додатках II (пріоритетний підвид) і IV Директиви про оселища. Дивіться на бабаків тільки зі стежок національних парків і не годуйте їх: людська їжа шкодить звірям, а звичка жебракувати робить їх легкою здобиччю.
В Українських Карпатах цей вид зараз не живе — його можна побачити в інших країнах Карпат.
Де в Карпатах
Карта показує, де вид фіксували натуралісти (GBIF, записи з ліцензіями CC0 і CC BY), а не всі місця, де він живе. Українські Карпати вивчено слабше, тож біла пляма ще не означає, що виду там немає.
- Країни
- Словаччина · Польща · Румунія · Угорщина
- Масиви
- Низькі Татри, Високі Татри, Західні Татри, Фегераш
- Висотні пояси
- Субальпійський пояс (1600–1900 м) · Альпійський пояс (понад 1900 м)
Коли побачити
| січ | лют | бер | кві | тра | чер | лип | сер | вер | жов | лис | гру | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Спостереження |
За спостереженнями натуралістів у Карпатах (iNaturalist, research grade): що темніша клітинка, то частіше вид бачать у цьому місяці.
Охорона і правила
Природної популяції в Україні немає. Татранський підвид під суворою охороною в Польщі й Словаччині; у ЄС — додатки II (пріоритетний) і IV Директиви про оселища.
Часті запитання
Чи є бабаки в Українських Карпатах?
Природної популяції альпійського бабака в Українських Карпатах немає. Татранський бабак — ендемік Татр і живе на польському та словацькому боці хребта.
Де побачити бабака в Карпатах?
У Татрах — на альпійських луках у національних парках TPN (Польща) і TANAP (Словаччина), здебільшого на висоті 1500–2000 м. Спостерігайте зі стежки й не годуйте тварин.
Схожі види
Де можна зустріти
Масиви: В інших країнах: 🇸🇰 Низькі Татри, 🇸🇰 Високі Татри, 🇸🇰 Західні Татри, 🇷🇴 Фегераш
За спостереженнями натуралістів (GBIF, iNaturalist) з урахуванням висоти й середовища. Побачити не гарантовано.
Джерела
- Wikipedia (pl): Świstak tatrzański
- Wikipedia (en): Alpine marmot
- Перелік видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (наказ Міндовкілля від 19.01.2021 № 29, зареєстровано в Мін'юсті 01.03.2021 за № 260/35882)
- Міндовкілля: текст переліку видів тварин Червоної книги України (PDF)
- GBIF: таксон і категорія МСОП
- Директива Ради 92/43/ЄЕС про збереження природних оселищ (консолідована редакція)
GBIF · iNaturalist · Wikidata · Дані про поширення: GBIF.org (записи з ліцензіями CC0 і CC BY), iNaturalist; назви й ідентифікатори: Wikidata (CC0). Текст: Karpaty.rocks, перевірено 09.11.2026.


