Бабак альпійський

Опис

У Карпатах альпійського бабака представляє окремий підвид — татранський бабак (Marmota marmota latirostris). Він ендемік Татр і живе лише на польському та словацькому боці хребта. В Українських Карпатах природної популяції бабака немає, тож, побачивши тут «бабака» на фото з полонини, варто засумніватися: найімовірніше, знімок зроблено в Татрах або в Альпах.

Бабаки селяться колоніями на альпійських луках і кам'янистих схилах, переважно на висоті 1500–2000 м; найнижчу нору знайшли на висоті близько 1350 м. Вище за 2300 м ґрунт надто тонкий, щоб копати. Невелика окрема група живе й у Низьких Татрах, але її походження дискусійне: там у XIX столітті випускали альпійських бабаків.

Це огрядний гризун завдовжки 45–65 см із хвостом 13–17 см. Навесні дорослі звірі важать близько трьох кілограмів, а до осені набирають понад 6 кг, з яких понад два — жир. Він потрібен на дуже довгу сплячку: бабаки ховаються в нори наприкінці вересня — на початку жовтня й прокидаються лише наприкінці квітня чи в травні, проспавши в середньому 215 днів. Гін триває в травні, а малята, найчастіше двоє-троє, народжуються в норі в червні. Колонія завжди вартує: помітивши хижака чи людину, бабак дає пронизливий свист, і всі миттю ховаються під землю. Найбільші вороги бабаків — беркут і лисиця. Колонія складається з кількох родин, які зимують разом у спільній камері, зігріваючи одне одного: так легше пережити довгу зиму без їжі.

Влітку бабаки активні вдень: зранку вилазять на камені грітися, потім пасуться, поїдаючи траву, квіти й коріння. Нори бувають літні, неглибокі, й зимові — глибші, з утепленою камерою, вхід до якої звірі на зиму затикають травою та землею. Біля входів часто видно витоптані майданчики й купки свіжої землі.

Татранський бабак — один із найрідкісніших ссавців Польщі: його там налічують лише 150–200, а в усіх Татрах — менше тисячі. Він під суворою охороною, у ЄС — у додатках II (пріоритетний підвид) і IV Директиви про оселища. Дивіться на бабаків тільки зі стежок національних парків і не годуйте їх: людська їжа шкодить звірям, а звичка жебракувати робить їх легкою здобиччю.

В Українських Карпатах цей вид зараз не живе — його можна побачити в інших країнах Карпат.

Де в Карпатах

Карта показує, де вид фіксували натуралісти (GBIF, записи з ліцензіями CC0 і CC BY), а не всі місця, де він живе. Українські Карпати вивчено слабше, тож біла пляма ще не означає, що виду там немає.

Країни

Словаччина · Польща · Румунія · Угорщина

Масиви

Низькі Татри, Високі Татри, Західні Татри, Фегераш

Висотні пояси

Субальпійський пояс (1600–1900 м) · Альпійський пояс (понад 1900 м)

Коли побачити

За спостереженнями натуралістів у Карпатах (iNaturalist, research grade): що темніша клітинка, то частіше вид бачать у цьому місяці.

Охорона і правила

Природної популяції в Україні немає. Татранський підвид під суворою охороною в Польщі й Словаччині; у ЄС — додатки II (пріоритетний) і IV Директиви про оселища.

Червона книга України

Часті запитання