Дюрковець

Дюрковець (словацьк. Ďurkovec, пол. Dziurkowiec) — вершина заввишки 1189 м у прикордонному хребті Західних Бещад (словацькі Буковські верхи) на польсько-словацькому кордоні. Вона лежить між Пляшею (1163 м) на північному заході та Рябою Скелею (Jarabá skala, 1199 м) на сході, над словацьким селом Руніна, приблизно за 22 км на північний схід від Сніни. На південь від вершини відходить довгий лісистий відріг через Великий Буковець і Кичеру до долини річки Улічка, північні схили спадають до долини потоку Хомів на польському боці, де лежать Ветлина та Стшебовиська (гміна Цісна).

Вершину й сусідній гребінь укривають розріджений ліс і полонини — гірські луки, з яких відкриваються широкі краєвиди. Словацькі джерела вважають луки між Дюрковцем і Пляшею найкрасивішими полонинами Словаччини.

Як дістатися / маршрути

• Гребенем проходить червона Східнокарпатська магістраль (KST 0918): від Руського сідла через Кругляк, Пляшу й Сідло під Дюрковцем, а на схід — через Рябу Скелю до Кременця. На польському боці разом із нею йде синій прикордонний шлях Ряшів — Грибів (у польській Вікіпедії — Бяла — Грибів), який між Рябою Скелею та Окргликом проходить через вершину.
• З Руніни на вершину веде словацький зелений шлях через Сідло під Дюрковцем (1120 м); Руніна — головний вихідний пункт до Національного парку «Полонини».
• З польського урочища Старе Сьоло піднімається жовтий шлях через Рябу Скелю, а також транскордонна стежка Ветлина — Ряба Скеля — Руніна.

Офіційного часу переходу джерела не наводять. До Руніни їздять приміські автобуси з Гуменного (близько 53 км) і Сніни (близько 32 км).

Що видно з вершини

За сприятливих умов видно вершини Буковських верхів, Сланські та Вигорлатські гори, польські Бещади й Українські Карпати. За словацькою Вікіпедією, у дуже ясну погоду звідси вдається розгледіти віддалені понад 160 км Високі Татри та Кральову Голю в Низьких Татрах; огляд на низькотатранську Велику Вапеницю (180 км) належить до найдальших внутрішніх оглядів Словаччини. У протилежному напрямку видно гори Ґорґан, віддалені понад 100 км.

Природа та історія

Зі словацького боку Дюрковець разом із Рябою Скелею входить до національного природного резервату «Ярабá скала» (оголошеного 1964 року, площа близько 360 га, найвищий, 5-й ступінь охорони) у Національному парку «Полонини». Вершинна частина належить до ділянки «Стужиця — Буковські верхи», яку 2007 року внесли до Світової природної спадщини ЮНЕСКО як частину карпатських букових пралісів: тут ростуть понад 200-річні буки заввишки майже 40 м і понад 300-річні ялиці до 50 м. З польського боку вершину охоплюють Цісньансько-Ветлинський ландшафтний парк і створений 2025 року резерват «Дзюрковець». Місцевість — найтемніша щодо світлового забруднення в Словаччині; тут створено перший у країні парк темного неба «Полонини». На схилах збереглися окопи Другої світової війни, а приблизно за 50 м від стежки під вершиною на словацькому боці б'є джерело Полонинського потоку.

Безпека, сезон і правила

У резерваті «Ярабá скала» заборонено сходити з позначених стежок, розпалювати вогонь, ставити намети, збирати рослини й порушувати тишу. Гребінь віддалений від сіл, тож беріть із собою воду, теплий одяг і запас часу; на відкритих полонинах дме сильний вітер, а в тумані легко збитися, хоча гребенем іде кордон. Взимку сніг тут лежить довго. На польському боці допомогу надає Бещадська група GOPR: 985 або +48 601 100 300, на словацькому — Гірська рятувальна служба HZS: 18 300 (+421 18 300). Загальний номер — 112.

Цікаві факти

• Точна висота за словацькими даними — 1188,7 м.
• Дюрковець — частина головного Карпатського гребеня, яким іде Східнокарпатська магістраль від Дуклянського перевалу до стику трьох кордонів на Кременці.

Фото: Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Jiří Komárek, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.