Чупель

Чупель (пол. Czupel) — найвища вершина Малого Бескиду заввишки 930 м; за новітніми геодезичними й лідарними вимірюваннями — 931 м, а в деяких виданнях трапляється й 933 м. Гора входить до Корони гір Польщі. Вона лежить у західній частині Малого Бескиду, на захід від долини Соли, у так званій групі Маґурки Вільковицької. Гребенем Чупеля проходить межа між селами Мендзибродзе-Бяльське та Лодиговіце в Живецькому повіті Сілезького воєводства; найближчі хутори лежать за 1,3–2 км, а Бєльско-Бяла — на північному заході.

Чупель — вузол кількох гребенів. Від сусіднього Роґача (900 м) його відділяє сідловина Високе Сідло, де синій шлях перетинається з червоним. Відносна висота гори — близько 520 м.

Головний гребінь групи Маґурки Вільковицької має форму літери «С», зверненої кінцями до Соли. Посередині лежить перевал Пшеґібек, від якого в протилежні боки стікають потоки Понікевка та Страцонка; перевал ділить групу на дві частини — Хробачої Лонки на півночі та Маґурки й Чупеля на півдні. На північ гори круто спадають до Сілезького передгір'я, на південь — до Живецької котловини, а на заході долина Бялої та Вільковицька брама відділяють їх від Сілезьких Бескидів.

Як дістатися / маршрути

• Синій шлях від перевалу Пшеґібек через Маґурку Вільковицьку — близько 1 год 45 хв (униз 1 год 20 хв).
• Синій шлях із Черніхова через Сухий Верх, Роґач і Високе Сідло — близько 1 год 55 хв (униз близько 1 год).
• Червоний шлях Лодиговіце — Пшислоп — Високе Сідло — Мендзибродзе-Бяльське (близько 2 год 35 хв) перетинає гребінь на Високому Сідлі, звідки до вершини — коротко синім шляхом.

Притулок «Вид на Татри»

Ще до 1914 року між Маґуркою Вільковицькою та Чупелем, на висоті близько 900 м, Кароль Сікора з Лодиговіце збудував дерев'яний притулок із верандою, з якої видно Татри й Бабіогурське пасмо. Щоб приваблювати і поляків, і німців, власник написав на будинку «Schronisko – Schutzhaus – Widok na Tatry»; німецьку частину після 1918 року прибрали. 1926 року тут відкрили туристичну станцію Бабіогурського відділу Польського татранського товариства, а в міжвоєнні роки сюди охоче заходили польські туристи, оминаючи притулок німецького товариства Beskidenverein на Маґурці. Притулок пережив війну, але 1967 року згорів і не був відбудований; рештки фундаментів видно біля синього шляху з Маґурки на Чупель.

Що видно з вершини

Увесь масив Чупеля вкритий лісом, але останніми роками вітроломи й вирубка оголили вершину, і з неї відкриваються досить широкі краєвиди: гребінь до Маґурки Вільковицької, Сілезьке передгір'я з Ґочалковицьким озером, Ґайки, Ґронічки, Хробача Лонка, Мендзибродзьке й Чанецьке озера, Буковський Ґронь, Злота Ґурка, Жар, Кічера, а вдалині — пасмо Бліжняків. Зі східного гребеня, де є поляни, видно Баб'ю Ґуру, Пільско, а за доброї погоди навіть Татри й словацьку Малу Фатру.

Природа та історія

У лісах нижнього поясу переважає бук із домішкою смереки. Тут трапляється досить рідкісна наперстянка пурпурова та рідкісний жук — турун зморшкуватий (Carabus intricatus). Уздовж шляху на гребені тягнуться довгі вали з каміння, яке колись збирали з полонин; місцеві жителі називають їх «круди». Збереглися й рештки окопів часів Другої світової війни.

Безпека, сезон і правила

Чупель — лісиста гора без скель, доступна цілий рік. Після вітроломів на стежках можуть лежати повалені дерева, а взимку схили засніжені й слизькі. Гора лежить поза національними парками.

У Бескидах допомогу надає GOPR: 985 або +48 601 100 300, а також 112.

Фото: Gower, Public domain; Michał Płachta (micio), CC BY-SA 2.5; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.