Чуметул-Маре
Чуметул-Маре (рум. Vârful Ciomatu Mare, угор. Nagy-Csomád) — найвища вершина вулканічного масиву Чомад (Ciomadul, угор. Csomád) заввишки 1301 м, у Східних Карпатах Румунії. Масив лежить у повіті Харгіта біля межі з повітом Ковасна, між курортним містечком Беїле-Тушнад (близько 3 км) і Бальваньошем; на захід від нього тече Олт, що ущелиною відділяє Чомад від гір Харгіта. Чомад — південно-східне закінчення вулканічного ланцюга Келімань — Ґурґіу — Харґіта і, за англійською Вікіпедією, наймолодший вулкан усього Карпато-Паннонського регіону.
Вулканічний комплекс площею близько 80 км² складається з кількох лавових куполів заввишки 300–400 м, що утворюють нахилений на південь гребінь над улоговиною Нижнього Чуку (близько 700 м). Серед куполів — Харамул-Ербос, Харамул-Маре, Харамул-Мік, Вирфул-Четеції, Комлош і Сурдук; найвищий із них — Чуметул-Маре. У купола вбудовано два вибухові кратери — Мохош і Сфинта-Ана.
Як дістатися / маршрути
Маркованого маршруту через саму вершину в OpenStreetMap немає. За румунською Вікіпедією, озеро Святої Анни пов'язане з Беїле-Тушнадом туристичними стежками, а з південного сходу на вулкан, повз торфовище Мохош, до озера веде дорога. Від кратерного озера вершина Чуметул-Маре здіймається над його західним берегом приблизно на 350 м.
Що видно з вершини
Докладних описів панорами джерела не наводять. Чомад помітно вищий за довколишню улоговину Чуку й має різкіші обриси, ніж сусідні гори; на знімках узимку вершина височить безпосередньо над круглим кратерним озером.
Природа та історія
Вулканічна активність тут почалася близько мільйона років тому, а основна частина вулкана сформувалася 650–500 тис. років тому. Між 56 і 32 тис. років тому відбувалися потужні вибухові виверження: деякі, можливо, сягали субплініанської сили й розносили попіл аж до Чорного моря. Останнє виверження сталося приблизно 32–27 тис. років тому. Головна порода — багатий на калій дацит. Сейсмічність, виходи вулканічних газів і, за дослідженням 2019 року, магматична камера з частково розплавленою речовиною свідчать, що вулкан потенційно активний.
Кратер Сфинта-Ана завширшки близько 1,6 км і завглибшки близько 200 м; на його дні на висоті 946 м лежить озеро Святої Анни — за румунською Вікіпедією, єдине вулканічне озеро Румунії. Воно живиться лише опадами, тож вода в ньому майже як дистильована; глибина — близько 6–7 м. Біля озера стоїть римо-католицька каплиця святої Анни. Сусідній, більший кратер Мохош (близько 1,9 км) заповнений сфагновим торфовищем — заповідником Тіновул-Мохош із березою карликовою, росичкою та андромедою.
Чомад вперше визнав вулканом саксонський мінералог Йоганн Ееренверт Фіхтель 1780 року. Місцеві кажуть, що погоду можна вгадати за газами з тріщин у горі: якщо вони «щиплють за ніс» — чекай негоди.
Безпека, сезон і правила
Купатися в озері Святої Анни заборонено з грудня 2017 року. Торфовище Мохош можна відвідувати лише групами, дерев'яним настилом і в супроводі призначеного гіда. Озеро й торфовище — природні заповідники, тож не сходьте зі стежок і не залишайте сміття.
Ведмеді в лісах Чомаду — звичайне явище. Salvamont радить ходити групою й розмовляти, не ходити ввечері та вночі, тримати собак на повідку, не залишати їжі в наметі чи біля нього, не підходити до ведмедя й відходити від ведмежати. У разі біди телефонуйте на національний диспетчер 0SALVAMONT — 0725 826 668 або 112; поради щодо зустрічей із тваринами — на сайті Salvamont România.
Фото: Lakeof, CC BY-SA 3.0; Szabi237, CC BY-SA 3.0; Lakeof, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.
Як дістатися з України
Пункти пропуску
- Порубне – Сірет — автомобільний і пішохідний, цілодобово
- Дяківці – Раковець — автомобільний і пішохідний, цілодобово Вантажний рух не пропускають.
- Красноїльськ – Вікову-де-Сус — автомобільний і пішохідний, 08:00–20:00 Лише легкові авто до 3,5 т і пішоходи; не цілодобово.
- Солотвино – Сігету-Мармацієй — автомобільний і пішохідний, цілодобово Лише пасажирський рух: авто до 3,5 т і не більше 9 місць, пішоходи.
- Дякове – Халмеу — автомобільний, цілодобово Пішохідного пропуску немає.
Автомобілем
Чернівці – Брашов ≈395 км, ≈7 год 03 хв (пункт пропуску Дяківці – Раковець); Рахів – Брашов ≈419 км, ≈7 год 24 хв (пункт пропуску Солотвино – Сігету-Мармацієй); Ужгород – Брашов ≈522 км, ≈8 год 39 хв (пункт пропуску Дякове – Халмеу). Час — без черг на кордоні, за нашим маршрутом дорогами (GraphHopper, OSM).
Дані перевірено 03.11.2026; режим роботи пунктів пропуску й розклади змінюються — уточнюйте перед поїздкою.
Розташування на карті
Вода й укриття поруч
- Джерело «Бугйого»2,3 км · Не перевірено · 777 м
- Джерело під горою П'ятра-Шоімілор (північно-східний схил)2,5 км · Не перевірено · 616 м
- Джерело під горою П'ятра-Шоімілор (південно-східний схил), 697 м2,8 км · Не перевірено · 697 м
- Джерело під горою П'ятра-Шоімілор (південно-східний схил), 705 м2,8 км · Не перевірено · 705 м
- Джерело «Станеску 1біс»2,9 км · Не перевірено · 650 м
Природа поруч
УсіЗа даними спостережень натуралістів поблизу (GBIF, iNaturalist), з урахуванням висоти, середовища й пори року. Побачити не гарантовано.







