Вулиця Оларі в Хорезу: гончарні майстерні ЮНЕСКО

Вулиця, де живе кераміка Хорезу

Хорезу (Horezu) — невелике місто на півночі Олтенії, у повіті Вилча, біля підніжжя Південних Карпат. Його знають далеко за межами Румунії завдяки кераміці: у грудні 2012 року майстерність хорезької кераміки внесли до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Серце цього ремесла — вулиця Оларі (Strada Olari) в однойменній частині міста, приблизно за 2 км від центру. Назва говорить сама за себе: «olari» румунською означає «гончарі».

Гончарство тут досі залишається родинною справою і для багатьох родин — головним заробітком. Серед відомих гончарських родин Хорезу називають Огрезяну, Вікшоряну, Йоргу, Фрігуре, Міскіу та Попу. Ремесло передають у колі родини, а також від майстра до учня. Роботу традиційно ділять: чоловіки добувають і готують глину — чистять, ріжуть, зволожують, місять і топчуть її, а потім формують посуд на гончарному крузі; жінки розписують вироби ще до випалу. Для розпису використовують видовбаний бичачий ріг і тонку паличку з дротяним кінчиком, а випалюють посуд у печах на дровах.

За даними міської ради Хорезу, глину беруть лише з пагорба Улмету (Ulmet) поблизу міста. Основне тло хорезької кераміки — червоне, до нього додають знаменитий «хорезький жовтий». Візерунки натхненні природою: хорезький півень (cocoșul de Hurez), ялинка, змія, проліски. Серед головних символів — подвійна спіраль, пряма й хвиляста лінії, зірка, листок, пояс, сонце, колос, дерево життя й павиче перо.

Навіщо їхати

Міська рада Хорезу пише, що в гончарному центрі Оларі цілий рік можна побачити за роботою майстрів, простежити весь процес виготовлення виробів із глини й навіть самому виліпити чи розписати миску або тарілку. Купують кераміку тут безпосередньо в гончарів, у їхніх майстернях при господах. На вулиці кілька майстерень позначені на мапі OpenStreetMap: майстерня Іоани й Думітру Міскіу (Ioana și Dumitru Mischiu), майстерня-виставка Марії й Константіна Міскіу, майстерня гончаря Георге Цамбрі (Gheorghe Țambrea), крамниця «Каса Черамістулуй» (Casa Ceramistului).

Варто знати: директор музею ASTRA в Сібіу публічно попереджав, що велика частина товару на придорожніх ятках у Хорезу — привізна. Тож справжню кераміку краще шукати саме в майстернях на вулиці Оларі, де видно гончарний круг, сушильні полиці й піч.

Що побачити й купити

• Тарілки й миски з півнем — найвідоміший мотив Хорезу; їх і вішають на стіни, і щодня використовують.
• Глечики, кухлі, горщики — ужитковий посуд із червоно-жовтим розписом.
• Розпис рогом — у майстернях можна поспостерігати, як жінки тонкою цівкою ангобу малюють спіралі й хвилі.
• Майстер-клас — спробувати гончарний круг або розписати власну тарілку; про це домовляються з майстром на місці.
• Ярмарок «Півень із Хурезу» (Cocoșul de Hurez) — щороку на початку червня в місті; 2026 року на нього чекали близько 50 гончарів із Румунії та з-за кордону.

Практична інформація

Адреса: Strada Olari, Olari, 245802 Horezu, повіт Вилча. Вулиця Оларі тягнеться на північ від центру міста, приблизно 2 км. Майстерні розташовані у дворах звичайних будинків, їх видно за вивісками й рядами тарілок на парканах.

Як доїхати: від міста Римніку-Вилча (Râmnicu Vâlcea) — близько 45 км дорогою DN67 у бік Тиргу-Жіу; від Сібіу — близько 145 км через Римніку-Вилча. З України найзручніше їхати через пункт пропуску Солотвино — Сигіт (Sighetu Marmației), далі через Клуж-Напоку й Сібіу — близько 500 км.

Коли: майстерні працюють при родинних господах, єдиного розкладу немає; зручніше приїжджати вдень. Майстер-класи — за попередньою домовленістю з конкретним майстром. Уточнюйте на місці або телефоном перед поїздкою.

Що поруч

• Монастир Хурезі (Hurezi) — пам’ятка ЮНЕСКО на околиці Хорезу, з якою пов’язана назва ярмарку «Півень із Хурезу».
• Гірська дорога Трансальпіна починається в Новачі, приблизно за 40 км на захід.
• Козія (Чуха-Маре) — вершина над долиною Олту, близько 35 км на схід.
• Маршрут Кийненій-Мічь – Плаюл-Греблешть у горах Лотру.

Офіційний сайт: orasul-horezu.ro

Фото: Jocelyn Erskine-Kellie from London, UK, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Stoschmidt, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Bogdan29roman, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons.