Великий Стожек

Великий Стожек (пол. Stożek Wielki, чеськ. Velký Stožek — «великий стіжок») — вершина заввишки 978 м у Сілезьких Бескидах на польсько-чеському кордоні. Вона належить до пасма Стожка й Чанторії, яке утворює вододіл між Віслою та Одрою і яким проходить державний кордон. У пасмі Великий Стожек стоїть між Малим Стожком і Киркавицею й посідає третє місце за висотою після Великої Чанторії та Кічор. Польські схили належать місту Вісла в Цешинському повіті Сілезького воєводства, чеські — громадам Навсі та Нидек. Найближчі хутори Вісли — Бистре та Мразниця — лежать за 2,5–3,5 км.

Схили вершинної бані круто спадають на захід, північ і схід, і лише на південь гребінь іде майже горизонтально до Киркавиці. З півночі гора справді має форму досить правильного конуса. Вона складена годульським пісковиком. Від вершини на північний захід відходить найдовший бічний гребінь пасма — так зване рамено Лончки й Філіпки, а на північний схід — короткий гребінець, що розділяє долини потоків Лабаюв і Єжи.

Як дістатися / маршрути

Вершиною проходить червоний Головний Бескидський шлях. На польському боці до неї веде густа мережа позначених стежок:

• червоним від Великої Чанторії через перевал Бескидек і Сошув Великий — 2 год 10 хв (назад 2 год 35 хв);
• червоним від Бараньої Ґури через притулок на Пшислопі й перевал Кубалонка — 5 год 25 хв;
• зеленим із Вісли-Ґлембце долиною Лабаюва — 1 год 30 хв (униз 1 год 15 хв), синім із Ґлембців через Мразницю — 2 год;
• жовтим із Вісли-Дзєхцинки долиною Дзєхцинки — 2 год 05 хв, синім звідти ж через Кобилу — 2 год 25 хв;
• жовтим і червоним з Яворжинки-Тшицатек через Кічори — 4 год 10 хв.

З чеського боку — червоним і жовтим із Нидека (3 год 50 хв), жовтим і синім з Яблункова через сідло Ґронічек (2 год 25 хв) та синім прикордонним шляхом від Великої Чанторії (2 год 15 хв).

Що видно з вершини

Із самої вершини краєвиди уривчасті — на Моравсько-Сілезькі Бескиди. Набагато ширша панорама відкривається від притулку: на Сілезькі й Живецькі Бескиди та Татри.

Природа та історія

Масив вкритий лісами: на західному боці переважно буковими й буково-смерековими, на східному — здебільшого смерековими. Під самою вершиною із заходу видно скельний вихід із нависаючою плитою — «великий скельний мис на кшталт човна», як описав його 1891 року Ян Ґаліч, один із провідних діячів туризму на Цешинській Сілезії. Урвище під ним не природне: тут ламали камінь для будівництва притулку. Довша скельна стіна з баштами, амвонами й кам'яним завалом тягнеться на висоті 870–890 м уздовж дуже крутих західних схилів, уже на чеському боці; її завершує нависаюча брила заввишки до 10 м, під якою може сховатися кільканадцять людей. На десяти брилах заввишки 2–3 м займаються боулдерингом — тут прокладено 21 проблему складністю від 4 до 7a+ за французькою шкалою.

Майже під вершиною, приблизно за 140 м, стоїть притулок PTTK «Стожек», відкритий 9 липня 1922 року за ініціативи Польського туристичного товариства «Бескид» у присутності понад чотирьох тисяч гостей. Це перший притулок, збудований поляками в польських Сілезьких Бескидах, — попередні споруджувало німецьке товариство Beskidenverein. До вступу Польщі й Чехії до Шенгенської зони 2007 року на вершині діяв туристичний прикордонний перехід.

Безпека, сезон і правила

Гора доступна цілий рік. На східному схилі працює лижний центр із крісельним витягом і понад 3 км трас, а влітку тут проводять змагання з даунгілу — тримайтеся пішохідних стежок і не виходьте на траси. Біля скель на чеському боці будьте обережні: схили дуже круті. Гора лежить поза національними парками.

Рятувальники на польському боці — GOPR: 985 або +48 601 100 300; на чеському — Горська служба (Horská služba): 1210; скрізь працює 112.

Фото: Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY 3.0; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY 3.0; Micio at Polish Wikipedia, CC BY-SA 3.0; Pborys, CC BY-SA 4.0; Wlodek k1, CC BY-SA 3.0; Original uploader was David Szymik at cs.wikipedia., Public domain — Wikimedia Commons.