Велика Рача

Велика Рача (пол. Wielka Racza, давніше також Райча; словацьк. Veľká Rača) — вершина заввишки 1236 м на польсько-словацькому кордоні, найвища в Групі Великої Рачі Живецько-Кисуцьких Бескидів і найвища гора словацьких Кисуцьких Бескидів. Гребенем проходять державний кордон і Великий європейський вододіл між басейнами Чорного та Балтійського морів. На вершині головний хребет змінює напрямок, а на захід, у Словаччину, від неї відходить довгий бічний гребінь; між трьома гребенями течуть потоки Рача, Клубинський і Ощадниця. Польські схили належать селу Рицерка Ґурна (гміна Райча, Живецький повіт Сілезького воєводства), словацькі — Клубині й Ощадниці в окрузі Чадця, приблизно за 12 км на схід від Чадці.

Гора цілком укрита лісом, але на самій вершині лежить трав'яниста гала. Вона природного походження, хоча природна верхня межа лісу в цій частині Бескидів проходить приблизно на 150 м вище; природною є й карликова бучина довкола.

Як дістатися / маршрути

За польською Вікіпедією, орієнтовний час підйому з польського боку такий:

• жовтим шляхом із Рицерки Ґурної Колонії — близько 2 год (униз 1 год 15 хв);
• зі Звардоня через Маґуру — близько 4 год 45 хв;
• з перевалу Пшеґібек — близько 3 год.

Зі словацького боку найпростіше піднятися з Ощадниці та її рекреаційного осередку Дедовка: підйом нескладний і триває близько 2 годин (з Ощадниці повз туристичні хати на Рачі — близько 2 год 45 хв). На вершину ведуть також зелені словацькі шляхи KST, маршрути зі Старої Бистриці через сідло Під Орлом і зі Зборова-над-Бистрицею. Неподалік вершини, на польському боці, стоїть притулок PTTK «Велика Рача».

Що видно з вершини

З вершинної гали відкривається широка панорама з характерною групою Малої Фатри. Огляд полегшує оглядова платформа, яку 1997 року спільно збудували поляки та словаки. Добре видно Криванську Фатру, Моравсько-Сілезькі й Сілезькі Бескиди, а за сприятливих умов — Оравські Бескиди, Оравську Маґуру й Татри.

Природа та історія

Серед рідкісних для Польщі рослин тут ростуть дзвоник пилчастий, аконіт моравський і тоція карпатська. На словацьких схилах 1976 року створено національний природний резерват «Велика Рача» площею 313 га, що охороняє залишки пралісових ялицево-смерекових лісів, піщаникові скелі та псевдокарстові «скельні діри» (Мала й Велика скальна діра). Серед рідкісних видів резервату — булатка великоквіткова, тирлич ваточниковий, лілія лісова, а також тетерук і рись.

Гора згадується вже в документі 1417 року. У середині XVI століття тут випасали стада волохи, а згодом пастухи з маєтків Будатин і Стречно вели криваві суперечки за пасовища. У XVII–XIX століттях у лісах ховалися розбійники. Під час Другої світової війни німці влаштували в притулку жандармський пост, проте в лісах Рачі чотири роки переховувався дезертир Кароль Петерман. Після війни аж до кінця 1950-х років прикордонна вершина була для туристів практично недоступна. З 1 липня 1999 до 21 грудня 2007 року тут діяв пішохідний прикордонний перехід.

Безпека, сезон і правила

Вершина доступна цілий рік. Узимку під горою на словацькому боці працює лижний осередок, тож на перетинах шляхів із трасами будьте уважні. У резерваті на словацьких схилах не сходьте з позначених стежок. На відкритій галі сильний вітер, а в тумані на лісистих гребенях легко збитися. На польському боці допомогу надає Бескидська група GOPR: 985 або +48 601 100 300, на словацькому — Гірська рятувальна служба HZS: 18 300 (+421 18 300). Загальний номер — 112.

Цікаві факти

• За однією з легенд, Комаровські, власники Живецького маєтку, після суперечки про кордон із угорськими сусідами з Кисуц «частувалися» (пол. raczyli się) вином на прикордонній вершині — звідси нібито й назва.
• Інша гіпотеза виводить назву від староп. «рач» — лицар, як у назвах сіл Рицерка Ґурна й Рицерка Дольна.
• Словацька Вікіпедія подає висоту 1236,1 м.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Michal Jakubský, CC BY 3.0; Michal Jakubský, CC BY 3.0; Michal Jakubský, CC BY 3.0; Hornokysučan, CC BY-SA 4.0; Pudelek, CC BY-SA 3.0; Adrian Tync, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.