Солошніца

Фото: Lubosb, CC BY-SA 4.0 (Wikimedia Commons); Akul59, CC BY-SA 4.0 (Wikimedia Commons); Akul59, CC BY 4.0 (Wikimedia Commons); Lure, CC BY-SA 3.0 (Wikimedia Commons); Pistal, CC BY-SA 4.0 (Wikimedia Commons); Pistal, CC BY-SA 4.0 (Wikimedia Commons)

Солошніца — це село та громада в окрузі Малацьки, Братиславський край, на південному заході Словаччини, у регіоні Загоріє. Розташоване на висоті близько 219 метрів над рівнем моря, Солошніца лежить біля підніжжя північно-західної частини Малих Карпат. Через село протікає Солошницький потік, а навколишні краєвиди формують мальовничі гори та ліси.

Перші письмові згадки про Солошніцю датуються 1376 роком. Село виникло внаслідок внутрішньої колонізації на початку XIV століття. Протягом століть Солошніца належала різним шляхетським родам, зокрема Святоюрським, Пезинським, Середі, Балаш та Палафі. У 1828 році тут було 205 будинків і 1484 мешканці, які займалися сільським господарством, ткацтвом, виробництвом дерев'яних виробів і випалюванням вапна.

Солошніца відома своєю природою — вона розташована біля підніжжя вершини Вапенна (748 м), яка входить до національного природного заповідника Роштун. Заповідник охоплює карстові явища, ліси Малих Карпат і рідкісні види флори та фауни. Околиці приваблюють туристів скелями Малої та Великої Вапенної, а також долиною Чертова. У селі збереглися традиції виготовлення дерев'яних виробів.

Відвідувачі Солошніци можуть обрати один із численних туристичних маршрутів, зокрема «Плавецьке Подградє – Вапенна», «Доляни – Солощниця» чи «Модра, площа – Солощниця». Для любителів гірських походів доступні вершини Висока (Малі Карпати) та Вапенна. Маршрути ведуть через мальовничі ліси, скелі та природні пам’ятки, відкриваючи унікальні краєвиди Малих Карпат.

Як дістатися з України

З Ужгорода до Жиліни ≈330 км, ≈4 год 20 хв без черг: Ужгород – Вишнє Нємецьке → I/19 до Кошиць → D1 через Пряшів, Попрад, Ліптовський Мікулаш і Ружомберок (між ділянками D1 ≈17 км дорогою I/18) → Жиліна. До Терхови ≈314 км, ≈4 год 15 хв: з D1 на I/70 і II/583. Зі Львова через Польщу: М-10 → Краковець – Корчова → A4 до Кракова → S7/DK7 до Хижне – Трстена → R3, I/59 до Долного Кубіна → II/583 через Терхову до Жиліни: до Терхови ≈493 км (≈6 год 30 хв), до Жиліни ≈518 км (≈7 год). Для D1 потрібна е-віньєтка (eznamka.sk).

Джерела: Вікіпедія, Wikidata, OpenStreetMap, дані Karpaty.rocks. Докладніше — у Вікіпедії

Що поблизу

Маршрути поруч

Всі маршрути

Вершини поруч

Всі вершини
ВапеннаВершинаВапеннаСолошніцависота 752 м3,2 км від центруВапенна лежить у середній частині гір, у Пезинських Карпатах, у вузькому гребені з вапняків і доломітів, що тягнеться з південного заходу на північний схід.Висока (Малі Карпати)ВершинаВисока (Малі Карпати)Кухинявисота 754 м5,4 км від центруVysoká) — друга за висотою вершина Малих Карпат після Зарубів. Словацькі геодезичні дані дають їй 754,3 м, за деякими іншими джерелами — 759 м.КуклаВершинаКуклаДубовависота 564 м11 км від центруЗавдяки легкому підйому й оглядовій вежі Кукла — улюблена мета недільних прогулянок жителів околиць, зокрема з дітьми.Велика ГомоляВершинаВелика ГомоляМодрависота 709 м12 км від центруVeľká homoľa) — вершина заввишки 709 м у Малих Карпатах, у їхній частині Пезинські Карпати (Гомольські Карпати).ЗарубиВершинаЗарубиБуковависота 767 м14 км від центруЗаруби — частина довгого хребта, що тягнеться із заходу на схід майже через усю ширину Пезинських Карпат, від водосховища Букова до Смоленицького замку.ГавраницяВершинаГавраницяБуковависота 717 м15 км від центруГавраниця лежить у середній частині гір, у Пезінських Карпатах, у їхній частині Білі гори, на головному хребті — в масиві, найвища вершина якого Заруби (767 м).

Що відвідати

Усі
Винарня «Юран з Модри»: дегустація у винотеці в МодріВино й дегустаціїВинарня «Юран з Модри»: дегустація у винотеці в МодріМодра15 км від центруМодра (Modra) — одне з головних виноробних міст Малих Карпат: тут у кожному другому дворі є власний погреб, а на схилах над містом тягнуться ряди лози.Медоварня «Вчеловіна» в Смоленицях: медовуха й медове пивоМед і медоварніМедоварня «Вчеловіна» в Смоленицях: медовуха й медове пивоСмолениці16 км від центруМедовуха з краю, де народилося словацьке бджільництво Смоленіце (Smolenice) лежать на східних схилах Малих Карпат, під романтичним Смоленицьким замком.Словацька народна майоліка в Модрі: розпис керамікиРемесла й майстер-класиСловацька народна майоліка в Модрі: розпис керамікиМодра17 км від центруМодра (Modra) — невелике виноробне місто на східних схилах Малих Карпат, за пів години їзди від Братислави.Винарня HACAJ у Пезінку: ігристе вино в 300-річному погребіВино й дегустаціїВинарня HACAJ у Пезінку: ігристе вино в 300-річному погребіПезинок20 км від центруПезінок (Pezinok) — центр Малокарпатської винної дороги, місто, де виноробні будинки з глибокими погребами тягнуться вздовж старих вулиць.Винарня «Карпатська перлина» в Шенквіцах: дегустаціяВино й дегустаціїВинарня «Карпатська перлина» в Шенквіцах: дегустаціяШенквиці20 км від центруВід домашнього погреба до «Винарні року» Шенквіце (Šenkvice) — виноробне село на рівнині під східними схилами Малих Карпат, між Пезінком і Модрою.Винарня Magula в Сухій-над-Парною: біодинамічні вина й фермаВино й дегустаціїВинарня Magula в Сухій-над-Парною: біодинамічні вина й фермаСуха-над-Парноу21 км від центруСуха-над-Парною (Suchá nad Parnou) — винарське село на південно-східних схилах Малих Карпат, неподалік Трнави.

Оздоровлення поруч

Колиби, притулки й джерела поруч

Усі джерела КарпатУсі колиби Карпат

Як дістатися з України

Пункти пропуску

  • Ужгород – Вишнє Нємецьке — автомобільний, цілодобово
  • Малий Березний – Убля — автомобільний, цілодобово Для легкових авто й автобусів; пропуск пішоходів ДПСУ не підтверджує, вантажівки до 3,5 т.
  • Малі Селменці – Вельке Слеменце (пішохідний) — пішохідний, 09:00–21:00 за київським часом Лише пішоходи й велосипедисти; до Татр звідси без власного транспорту незручно.
  • Чоп – Чєрна-над-Тисою (залізничний) — залізничний, цілодобово

Автомобілем

З Ужгорода до Жиліни ≈330 км, ≈4 год 20 хв без черг: Ужгород – Вишнє Нємецьке → I/19 до Кошиць → D1 через Пряшів, Попрад, Ліптовський Мікулаш і Ружомберок (між ділянками D1 ≈17 км дорогою I/18) → Жиліна. До Терхови ≈314 км, ≈4 год 15 хв: з D1 на I/70 і II/583. Зі Львова через Польщу: М-10 → Краковець – Корчова → A4 до Кракова → S7/DK7 до Хижне – Трстена → R3, I/59 до Долного Кубіна → II/583 через Терхову до Жиліни: до Терхови ≈493 км (≈6 год 30 хв), до Жиліни ≈518 км (≈7 год). Варіант через платну A4 Краків – Катовиці, S1 і D3 — ≈533 км, ≈6 год 35 хв. Для D1 потрібна е-віньєтка (eznamka.sk).

Дані перевірено 23.10.2026; режим роботи пунктів пропуску й розклади змінюються — уточнюйте перед поїздкою.