Скшичне

Скшичне (пол. Skrzyczne, нім. Rauhkogel) — гора заввишки 1257 м, найвища вершина Сілезьких Бескидів на півдні Польщі. Як найвищу вершину свого гірського масиву її включено до Корони гір Польщі. Гора височіє на північному кінці головного гребеня хребта Бараньої Ґури й Скшичного та відокремлює долину верхньої Жилиці від Живецької котловини. Схили належать до міста Щирк і сіл Слотвіна та Ліпова в Сілезькому воєводстві.

Скшичне легко впізнати здалеку: гора круто обривається на схід і північ, а на вершині стоїть 87-метрова щогла радіотелевізійного передавача. Її видно з багатьох місць — з Живецьких Бескидів і навіть із Татр. Над Живецькою котловиною гора здіймається єдиним уступом заввишки майже 800 м.

Як дістатися / маршрути

На вершину веде кілька маркованих шляхів (час — за польською Вікіпедією, на основі карти Compass):

• синій з центру Щирка через полонину Яворжина — 2 год 25 хв (униз 1 год 45 хв);
• зелений з центру Щирка через перевал Бецирек — 2 год 15 хв (униз 1 год 40 хв);
• червоний і зелений з Бучковиць через перевал Сідло під горою Скаліте — 3 год 20 хв (униз 2 год 30 хв);
• синій з Острого — 2 год 15 хв (униз 1 год 30 хв);
• зелений і червоний до Сальмопольського перевалу через Малиновську Скалу — 2 год 15 хв (у зворотному напрямку 3 год);
• зелений на Бараню Ґуру — 2 год 45 хв (назад 3 год).

Найлегше потрапити нагору двосекційною крісельною дорогою «Skrzyczne» зі Щирка. Верхню секцію, від полонини Яворжина до вершини, 2013 року замінили сучасним чотиримісним крісельним підйомником. Біля самої вершини стоїть притулок PTTK «Скшичне».

Що видно з вершини

З вершини відкривається вид на Щирк і Вілковицьку браму, на Живець і Живецьке озеро в Живецькій котловині, на вершини Сілезьких Бескидів — Клімчок, Маґуру, Скаліте, — на головний гребінь Малого Бескиду та на Пільско в Живецьких Бескидах. За доброї видимості видно Бабю Ґуру й частину Татр. На схід, у бік Живецького озера, гора слугує відомим стартовим майданчиком для парапланеристів.

Природа та історія

Масив Скшичного складений потужними шарами годульських пісковиків. На північ гребінь спадає до перевалу Сідло кількома високими уступами, а схили вкривають великі кам'яні розсипи — залишки морозного вивітрювання льодовикової доби, нині частково зарослі лісом. Від кінця 1960-х років на схилах виявили близько 20 невеликих щілинних печер і скельних навісів. Найбільша з них, Павуча печера (61 м ходів), лежить на висоті близько 1075 м на південний захід від полонини Яворжина; нині вона недоступна, бо її вхід завалився. На Скшичному є одне з польських місцезростань рідкісного аконіту моравського, а схили славляться чорницями.

За поширеним переказом, який у XVIII столітті навів у «Живецькій хроніці» війт Анджей Комонецький, назва походить від кумкання (пол. skrzeczenie) жаб, що жили в ставку з чорною водою в улоговині між Скшичним і Малим Скшичним.

Перший притулок на вершині збудували 1933 року, але він згорів; нинішній постав наприкінці 1930-х. Північні схили займає гірськолижний центр COS із трасами загальною довжиною близько 14 км, зокрема трасою з омологацією FIS, а через вершину проходять велосипедні й даунгілові траси, де 2024–2025 років відбувалися етапи Кубка світу.

Безпека, сезон і правила

Скшичне відвідують цілий рік, але погода на відкритій вершині змінюється швидко: взимку тут сильний вітер і обмерзання, а на гірськолижних схилах пішоходам слід триматися осторонь трас. Під час спуску в тумані легко переплутати шляхи, що розходяться з вершини в різні боки. Гора лежить у Сілезьких Бескидах, де допомогу надає гірська рятувальна служба GOPR: 985 або +48 601 100 300, а також загальний номер 112.

Цікаві факти

• Скшичне — п'ята в Польщі вершина за топографічною відносною висотою.
• Через вершину проходить взимку 24-годинний гірський забіг «Zamieć».

Фото: Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY 3.0; Marek Mróz, CC BY 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Andrzej Kępys, CC BY-SA 4.0; Marcin Stanikowski, CC BY-SA 3.0; Krytar, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.