Шкоцька кам'яниця, Львів

Львів став туристичною меккою завдяки своїй архітектурі та атмосфері. Практично кожна будівля у серці Львова має свої легенди. Має що повідати й Шкоцька кам'яниця у центрі міста. Свого часу у ній розташовувалась кав'ярня, яка була улюбленим місцем львівських математиків.

Шкоцька кам`яниця у Львові зведена у стилі модерної готики у 1909 році за проєктом архітектора Збіґнєва Брохвіч-Левинського для підприємця Еміля Векслера у стилі модернізованої готики. Будинок є пам'яткою архітектури (Ох. № 731-М) та пам'яткою історії (Ох. № 1232). З 1909 по 1944 рік у будинку розташовувалося одне з найзнаменитіших закладів міста – кав'ярня "Шкоцька" ("Шотландська") – місце збору видатних львівських математиків. Стіни у закладі були прикрашені панно за мотивами творів Вальтера Скотта. Саме у цій кав'ярні Стефан Банах (Banach), видатний представник львівської математичної школи першої половини ХХ ст., відкрив теорію функціонального аналізу, яка пізніше отримала назву "Шкоцька теорія".

До середини 1930-х років львівські математики регулярно збиралися у кав’ярні "Рома" (тепер – кафе "Академічне" на просп. Шевченка, 25). Стефан Банах був серед них центральною фігурою. Після того, як власник "Роми" відмовився обслуговувати вчене товариство в кредит, громада математиків перебралася до розташованої навпроти кав’ярні "Шкоцької". За кухлем пива Банах та його колеги розв’язували складні математичні задачі, вели дискусії. Столи у кав'ярні були з мармуровими стільницями, на яких гості за допомогою хімічного олівця писали рівняння (потім працівники закладу змушені були витирати ці записи). Саме у "Шкоцькій" Банах бив рекорди за швидкістю розв’язування задач.

Спочатку він не робив записів на папері, лише усно повідомляючи колег про свої наукові ідеї. У 1935 році (за іншими даними – у 1933), після того, як дружина купила йому великий блокнот, Банах почав нотувати свої формули та теореми. Цей блокнот зберігався у кав’ярні. Щодня кельнер приносив його власникові, а перед закриттям закладу клав до схованки. Перший запис у блокноті був зроблений 17 липня 1935 року, останній – 31 березня 1941 року.

На той час Стефан Банах став деканом фізико-математичного факультету Львівського університету (з 1940 році). У книзі збереглися записи, пов’язані з вирішенням 193 математичних проблем. Особисто Банах записав 14 задач, його колеги Улям (Ulam) та Мазур (Mazur) – відповідно, 40 та 24; колективно було розроблено 40 задач.

Стефан Банах помер у Львові 31 серпня 1945 року. Великий блокнот, відомий як "Шкоцька книга", після смерті вченого перейшов до його сина і був вивезений до Вроцлава. У 1945–1948 роках послідовники Банаха і далі вели записи в ньому, але вже під назвою “Нової шкоцької книги”. Отже, найменування всесвітньо відомої теоретичної праці походить від назви кав’ярні.

Будинок № 9 на вул. Фредра є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення (рішення сесії Львівського облвиконкому № 330 від 24. 06. 1986 р.), ох. № 731-М (Лв), та пам’яткою історії місцевого значення (сесія облвиконкому № 183 від 05. 05. 1972 р.), ох. № 1232.

Будинок знаходиться на краю кварталу, на торцевій парцелі, яка має форму трапеції. Наріжна ділянка охоплена вулицями Фредра, Ґерцена та просп. Шевченка. Виразний силует будівлі акцентує південну межу проспекту. Будинок чотириповерховий, мурований з цегли, у конструкції застосовано залізобетон. Має три фасади з еркерами та піввежами на кутах, накритий високим дахом. Корпус в плані V-подібної конфігурації. Внутрішнє планування – коридорно-анфіладного типу, з двома помешканнями на кожному поверсі. Вхід до будинку – через вузький тамбур з кесонованою стелею. У масивних архітектурних формах проектант використав модернізовані мотиви готики.

Зараз в будівлі кам`яниці знаходиться готель "Атлас Делюкс". Тут також є ресторан, де ви зможете погортати копію легендарної "Шкоцької книги" та скуштувати фірмову страву – гусяче філе.

Шкоцька кам'яниця знаходиться на проспекті Шевченка, 27. Від пам'ятника Тарасові Шевченку до кам'яниці йти хвилин 10.