Річка Лаборець

Лаборець (Laborec) — річка на сході Словаччини, ліва притока Латориці в басейні Бодрогу і Тиси. Її довжина — 129 км (у вступі словацької енциклопедії — 135,5 км, що робить Лаборець десятою за довжиною річкою країни), площа басейну — 4522,5 км², п'ята за величиною у Словаччині. Середня витрата біля гирла — 54,5 м³/с. Лаборець тече з півночі на південь майже через увесь Земплін і вважається символом цього краю: від Низького Бескиду під Дуклянським перевалом через Меджилабірці, Гуменне й Михайлівці до Східнословацької низовини.

Течія: від витоку до гирла

Джерело Лаборця лежить на південних схилах Низького Бескиду, за кілька кілометрів від Дуклянського перевалу, на території села Чертижне, на висоті 682 м (польські джерела подають 710 м). 2005 року Словацьке водогосподарське підприємство поставило біля джерела пам'ятний камінь — з ініціативи місцевого лісника й краєзнавця Мирослава Поради. Гірською річкою Лаборець тече на південь через Меджилабірці, Красний Брід і Борів, збираючи ліві притоки Вираву й Удаву; над Гуменним вони разом із Цірохою утворюють віяло потоків.

Ціроха впадає в Лаборець біля Гуменного. Далі річка повертає на південний захід, огинає із заходу Вигорлат, минає Ясенов і Стразьке, а потім знову тече на південь і перетинає Михайлівці. Тут вода Лаборця живить водосховище Земплінська Ширава. Після довгого відтинку без приток Лаборець біля Драгнова приймає найбільшу притоку — Уж, більшість басейну якого (1613 км², 61 %) лежить на українському Закарпатті, — і біля Оборина впадає в Латорицю. Басейн дуже несиметричний: ліва частина має 4076,7 км², права — лише 445,8 км², бо на захід від Лаборця паралельно тече Ондава.

Що побачити вздовж річки

• Музей сучасного мистецтва Енді Воргола в Меджилабірцях — у місті над Лаборцем.
• Краснобрідський монастир: руїни й паломницький осередок — у долині Лаборця в Красному Броді.
• Вигорлатський музей і скансен у Гуменному — у місті біля злиття з Цірохою.
• Земплінська Ширава — «Словацьке море» під Вигорлатом — водосховище, яке живить Лаборець.

Річка і люди

Назву річки виводять з індоєвропейського кореня albh — «білий», як і в назві Лаби; угорський славіст словацького походження Ян Мелих пропонував тюрксько-булгарське походження, а за легендою з анонімної угорської хроніки річку названо на честь слов'янського можновладця Лаборця, який наприкінці IX століття правив в Ужгороді. Долина Лаборця, що відділяє Ондавську височину від Буковських гір, з давніх-давен була транспортним коридором: нині тут ідуть дороги № 18, 74 і 559, а від Михайловців до Меджилабірців — залізниця Словенське Нове Место – Загуж, історична Перша угорсько-галицька залізниця. Нижче Стразького річка придатна для неважкої водної туристики цілий рік; цікавіший для байдарок відтинок від Радвані-над-Лаборцем до Гуменного і Стразького, але для нього потрібен рівень щонайменше 80 см на водомірі в Кошківцях. За століття русло біля Стразького зсунулося на кілька кілометрів на схід.

Природа і безпека

Лаборець відомий бурхливими паводками. До будівництва Земплінської Ширави він разом з Ужем і Чорною водою не раз затоплював Сенянську западину, утворюючи тимчасове «Східнословацьке море» завдовжки до 12 км і завширшки до 5 км — 1924 року під водою опинилося все село Сенне. У листопаді 1933 року після злив Лаборець і Ціроха за кілька годин затопили околиці Гуменного, утворивши озеро діаметром 2–3 км, а в Михайлівцях рівень піднявся на 6,3 м вище норми. Тож після сильних дощів не підходьте до берегів у нижній течії. Екстрені номери: 112, у горах — HZS 18 300.

Поруч: вершини, маршрути, колиби

З Гуменного на пагорб над долиною веде шлях Гуменне, місто – Горка, до Ясеновського замку — Кривощани – Ясенов, замок, а на схід від річки піднімається Вигорлат.

Фото: Plepo, Public domain, Wikimedia Commons; Ondřej Žváček, CC BY 2.5, Wikimedia Commons; ZemplinTemplar, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; No machine-readable author provided. PM assumed (based on copyright claims)., Public domain, Wikimedia Commons; Jan Starec, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons.