Проживання

500м, Музей визвольної боротьби Юрія Микольського, Славське
1км, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Славське
13км, Церква Успіння Богородиці, Тухолька
15км, Миколаївська церква, Козьова
17км, Могила князя Святослава, Сколе
500м, Музей визвольної боротьби Юрія Микольського, Славське
1км, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Славське
13км, Церква Успіння Богородиці, Тухолька
15км, Миколаївська церква, Козьова
17км, Могила князя Святослава, Сколе
500м, Музей визвольної боротьби Юрія Микольського, Славське
1км, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Славське
13км, Церква Успіння Богородиці, Тухолька
14км, Миколаївська церква, Козьова
17км, Могила князя Святослава, Сколе
1км, Музей визвольної боротьби Юрія Микольського, Славське
1км, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Славське
13км, Церква Успіння Богородиці, Тухолька
14км, Миколаївська церква, Козьова
17км, Могила князя Святослава, Сколе
1км, Музей визвольної боротьби Юрія Микольського, Славське
1км, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Славське
13км, Церква Успіння Богородиці, Тухолька
14км, Миколаївська церква, Козьова
17км, Могила князя Святослава, Сколе
1км, Музей визвольної боротьби Юрія Микольського, Славське
2км, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Славське
13км, Церква Успіння Богородиці, Тухолька
15км, Миколаївська церква, Козьова
18км, Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (нова і стара), Розтока
1км, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Славське
1км, Музей визвольної боротьби Юрія Микольського, Славське
13км, Церква Успіння Богородиці, Тухолька
14км, Миколаївська церква, Козьова
17км, Могила князя Святослава, Сколе
1км, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Славське
1км, Музей визвольної боротьби Юрія Микольського, Славське
12км, Церква Успіння Богородиці, Тухолька
14км, Миколаївська церква, Козьова
17км, Могила князя Святослава, Сколе
500м, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Славське
1км, Музей визвольної боротьби Юрія Микольського, Славське
13км, Церква Успіння Богородиці, Тухолька
14км, Миколаївська церква, Козьова
16км, Могила князя Святослава, Сколе
500м, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Славське
1км, Музей визвольної боротьби Юрія Микольського, Славське
13км, Церква Успіння Богородиці, Тухолька
14км, Миколаївська церква, Козьова
16км, Могила князя Святослава, Сколе
500м, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Славське
1км, Музей визвольної боротьби Юрія Микольського, Славське
13км, Церква Успіння Богородиці, Тухолька
14км, Миколаївська церква, Козьова
16км, Могила князя Святослава, Сколе
1км, Музей визвольної боротьби Юрія Микольського, Славське
1км, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Славське
12км, Церква Успіння Богородиці, Тухолька
14км, Миколаївська церква, Козьова
17км, Могила князя Святослава, Сколе

Славсько (Славське) - відпочинок і море вражень

Славське (Славсько) - гірське селище просто неймовірне. Дехто вважає, що своєю красою воно не поступається альпійським курортам. Славсько - селище міського типу у Сколівському районі Львівської області і центр Славської селищної об'єднаної територіальної громади. Це один із найпопулярніших гірськолижних курортів українських Карпат. Курорт розташований у мальовничій долині річок Опір і Славка, на висоті 600 м над рівнем моря, глибоко в Українських Карпатах за 28 км від м. Сколе, серед покритих лісами та полонинами хребтів Бескидів та Горганів, на схилах гір Тростяна (1235 м над рівнем моря), Ільзи (1066 м), Писаної або Довбушанки (1236 м), Менчела (1014 м), які оточують селище з усіх боків. На північ від селища височить гора Клива (1069 м). 

Найвищі вершини - Кичерка (845 м), Плай (876 м), Присліп (990 м), Плішка (1038 м), Ільза (1066 м), Клива (1069 м), Писана Криниця або Довбушанка (1236 м), Високий Верх (1245 м), Тростян (1235 м).

На території Славська знайдено крем'яні знаряддя епохи неоліту. На думку українського історика Венедикта Площанського, перші поселенці на території села з'явилися близько 10 століття. Площанський особливо наголошує на давнє походження Славська: "Славсько, - пише він, - село старовинне, положене на давнім шляху з Галича (через Синєвідсько) до Угорщини».

Що ж до походження назви села та річки Славки, найбільш ймовірно, що вона походить від прізвиська "славні", яке отримали у населення навколишніх місць за їх участь у походах дружинники князя Святослава Володимировича, вбитого над Опором між Сколем і Гребеновим під час князівських міжусобиць (в 1015 році). За переказами, що передаються тут з покоління в покоління, дружинники князя Святослава, котрі залишилися в живих, не повернулися в рідні місця, а оселилися в горах над Опором, зокрема біля впадіння в нього річки Славки.

Вперше Славсько згадується в документальних джерелах 1483 року як вже існуюче поселення. В записах Перемиського земського суду згадується, що шляхтич Іванко із Криниці письмово оформив право своєї дружини Марусі на половину його майна в Криниці і Славську Перемиської округи.

Шляхетські напади і пограбування в 16-17 століттях були іноді настільки жахливими, кривавими й безкарними, що навіть польський історик Владислав Лозинський, розповідаючи про них, писав з обуренням: "Що за світ, що за світ! Темний, дикий, убивчий. Світ без уряду, без ладу, без справедливості і без милосердя. Кров у ньому дешевша вина, людина дешевша коня. Світ, у якому легко вбити, важко не бути вбитому".

Нестерпний феодальний гніт змушував селян ставати до боротьби. Чимало верховинців вступало в загони опришків, які понад три століття наводили жах на шляхту та її прислужників. Зокрема в районі Бескидів майже протягом десяти років (1671-1681) вів боротьбу опришківський загін, очолений колишнім пастухом Андрієм Дзигановичем. На горі, що височить поблизу селища, в печері знаходили притулок опришки Олекси Довбуша (звідси і нинішня назва гори - Довбушанка).

Після першого поділу Польщі Галичина входить до складу імперії Габсбургів (з 1804 року — Австрійської імперії). З 1820 року Славсько належить польському графу Потоцькому, який посилює нещадну експлуатацію селян. В останній чверті ХІХ століття через Славсько було прокладено залізницю, яка з'єднала Сколе з Мукачевим. Перший поїзд по цій лінії пройшов 4 квітня 1887 року.

Доведені до відчаю злиднями, безправ'ям та панською сваволею жителі Славська та інших навколишніх сіл взяли активну участь у антифеодальному повстанні 1824-1826 рр. на Сколівщині, яке привернуло увагу ще Івана Франка та Миколи Устияновича. 1901 року завершено спорудження нової церкви за проектом Василя Нагірного. 10 липня того ж року її освятив митрополит Андрей Шептицький.

Курорт Славсько літній сезон

Поруч зі Славським знаходяться цікаві пам'ятки природи: один із найкрасивіших водоспадів Закарпаття - водоспад Шипіт (25 км), Скелі Довбуша в Бубнищі (29 км), Національний природний парк "Сколівські Бескиди" (25 км), унікальний зразок карпатської дерев'яної архітектури - Церква Миколая чудотворця у Подобовці (24 км). А влітку тут часто проходять різні фестивалі. Один із них - рок-фестиваль "Я люблю Карпати". 

Про гірськолижний курорт​

Туристичний бізнес у Славську розпочали підприємці Ґредлі (Grödl), які у XIX столітті влаштували тут готелі та кліматотерапевтичну станцію. У 1920-х - 1930-х роках Ґредлями і Шмідтами були споруджені гірськолижні витяги і трампліни на горах Погар та Ільза. Найбільшого туристичного розвитку Славське набуло у 1970-х - 1980-х роках, коли було споруджено понад 10 витягів та засновано спортивні гірськолижні школи.

У 1966 році налічувалося 2700 мешканців, у 2001 - 4507 мешканців у 2013 - 6100 мешканців. Діє лісопильний завод. Працюють заклади харчування (кафе, ресторани, гриль-бари, fast food), готелі, аптеки, магазини, лікарня .

У період водопілля та паводків Опір стає придатним для заняття водним туризмом та рафтингом. За сприяння місцевої влади, компанії "Спортивні та культурні ініціативи" (СКІ) та інвесторів з 2007 року проходить міжнародний рок-фестиваль "Славське Рок".

В рамках заявки Львова на проведення Олімпійських ігор у 2022 році, яку Уряд України має намір подавати, у Славському планується провести змагання зі сноубордингу. 

Основними лижними трасами є:

  • Гора Тростян (1235 м) - найвідоміший комплекс серед любителів та професіоналів лижного спорту, їхати (підійматися) - близько 22 хвилин. Гора Тростян, що в 2 км від центру Славського. Офіційно задекларовані 11 гірських трас загальною протяжністю 2200 м. У верхній частині гори є круті спуски для досвідчених лижників, нижче - для початківців. Функціонують 7 бугельних підйомників і 1 однокрісельний, що працює цілий рік;
  • Гора Погар (857 м) - порівняно невеличка гора, працює двохмісний крісельний підйомник, розташована недалеко від самого містечка, поблизу розташовані кілька барів. На Погарі ще у 1896 році, за Австро-Угорщини, був збудований перший у Славському підйомник на кінній тязі. Гора Погар, що в 1 км від центру селища. На гірських трасах проводяться змагання зі слалому, побудовані траси для гігантського слалому, є умови для фрірайду. На горі працює ратрак, є снігові гармати, функціонують 1 бугельний підйомник, 1 двомісний крісельний і 2 мультиліфти. Траса "КарпатЛижСпорт" освітлюється вночі;
  • Гора Кремінь  - на горі розташовані "Політех" і "ФМІ" - найлегші та найпологіші траси, розташовані близько від містечка. Гора Кремінь, що в 1 км від ж/д вокзалу. Там обладнані 3 траси для початківців і дітей, найвідоміша з них - Політехнік. Пологі схили і перепади висот не більше 200 м сприяють швидкому навчанню катання на лижах чи сноуборді. Працюють 2 бугельні витяги «Політехнік» і «ФМІ», і мультиліфт.
  • Гора Високий Верх, що в 6 км від центру Славського. Є прості пологі траси для початківців лижників і сноубордистів, складні траси і дуже скл