Пластовий табір - музей “Сокіл”

Пластовий табір – музей “Сокіл” є найдавнішою і найславнішою оселею Пласту, яка була посвячена в 1926 році. Пластовий табір-музей “Сокіл” знаходиться на лівому березі річки Лімниця поблизу с. Гриньків Рожнятівського району Івано-Франківської області (на відстані 70 км від обласного центру). Гора, у підніжжі якої розташований Сокіл, називається Сигліс (“гострий ліс”).

Професор Станіславської гімназії С. Левицький зазначав, що започаткуванням  найбільшого стаціонарного табору “Пласту” поблизу с.Осмолода у 1924р.  був покладений початок створенню постійного інструкторського осередку, що відіграв визначну роль у розвитку теорії і практики пластового табірництва. Служив він, одначе, за рідну домівку і будь-якому пластунові, що так чи інакше волею долі потрапляв до цих країв. Так “…в окремих кімнатах знаходили собі притулок і мандрівні пластуни, що час від часу заходили з гір”. “Місце винаймав Пластові на 100 років за символічні ціну – “1 злотий річно” митрополит Андрей Шептицький. Крім того, він подарував на довічну власність “Пласту” площу на горі Сокіл та 5 га землі “під розбудову табору новаків” та надавав фінансову допомогу. Поряд з таборуванням основною формою краєзнавчо-туристичної роботи в “Пласті” були мандрівки рідним краєм. Один з керівників “Пласту” О. Іванчук підкреслював, що мандрівки та екскурсії сприяють фізичному розвитку та зміцненню здоров’я, виховують духовно і естетично, оскільки “природа зі своїми родами життя, формами краси, зі своєю історією, географією та невмолимими правами, стає тепер для чоловіка головною підставою його духовної освіти”. А визнаний організатор пластових пішохідних літніх та зимових мандрівок І.Чмола зазначав, що “на мандрівки потрібно звернути належну увагу, бо вони дають змогу пізнати не тільки околиці табору, але зближують пластунів, привчають до умов тісного співжиття і у мандрівках виявляться найкраще добрі й злі прикмети”.До програми всіх пластових таборів обов’язковим елементом входили одно- і багатоденні мандрівки. Для їх здійснення “улюбленими місцями служать  Горгани  (г.Висока, г.Сивуля), а також Скит Манявський…

З огляду на суспільну важливість табору, його історичну цінність, у 2009 р. “Сокіл” визнано пам’яткою культурної спадщини України. Щороку (до 1939 р.) тут відбувалися табори для юнацтва, які мали велике значення для національного виховання і фізичного гарту молоді під час польської окупації. Таборували на Соколі десятки пластунів і пластунок; кожен з них зберіг у пам’яті неповторний чар пластування серед верхів Карпат і неспокійної Лімниці.

“Сокіл” є цінністю та історичною колискою Українського Пласту, кузнею пластових характерів його членів. Прагнучи зберегти спогади про “Сокіл”, після ІІ світової війни пластуни у нових країнах поселення заснували дві пластові оселі з подібною назвою – “Сокіл” у Вікторії (Австралія) та “Новий Сокіл” у штаті Нью – Йорк (США).

В 1990 р. пластуни повернулися на Сокіл. З цього часу пріоритетом є відбудова табору-музею “Сокіл”, як пластової оселі - з метою забезпечення потреб Пласту при проведенні літніх таборів, вишколів, семінарів тощо.

Опікується питаннями розбудови “Сокола”, формуванням напрямних діяльності, визначенням першочергових завдань Управа оселі. Її персональний склад формують спільно Головна Пластова Булава та Крайова Пластова Рада України.

[email protected] – директор Володимир Семко. Контактна особа - Іван Смик.