Піуле

Піуле (рум. Vârful Piule) — найвища вершина гір Піуле-Йорговану, заввишки 2081 м. У туристичній літературі цей масив зазвичай називають Ретезатул-Мік, тобто «Малий Ретезат»: він лежить на південь від Ретезату, продовжує його південний гребінь на захід і сполучає з горами Годяну. Вершина розташована в повіті Хунедоара; найближче село — Кимпу-луй-Няг у долині Західного Жиу, приблизно за 10 км по прямій.

За румунською Вікіпедією, Піуле лише на метр вища за сусідню вершину Дрегшану (2080 м), а третя за висотою — П'ятра-Йоргованулуй (2014 м). Саме від двох головних вершин походить назва масиву.

Як дістатися / маршрути

Адміністрація Національного парку Ретезат включила Піуле до своїх рекомендованих маршрутів (№13): кільце Кейле-Буцій — хата Бута — Піуле — Плеша — Кейле-Буцій. Від туристичного комплексу в ущелині Кейле-Буцій стежка з синьою смугою й червоним хрестом піднімається лісом і полянами до хати Бута, а звідти жовта смуга веде через потік Бута-Міке, під урвищем Гурганулуй, осипами й заростями гірської сосни до сідла Єпій (Скорота) і на вершину. Далі гребінь іде до вершини Плеша (1840 м) крутими відтинками й вузькими полицями, а спуск — смерековим, потім буковим лісом до скиту Дилма-Маре й дороги DN66A.

За оцінкою парку, коло займає 8–9 годин, набір висоти — близько 1900 м, складність середня. Воду можна набрати в потоці Бута-Міке, біля хати Бута та в лісі під Плешею. Від ущелини Кейле-Буцій до дороги DN66A веде під'їзна дорога біля Гура-Бутей.

Що видно з вершини

Опис маршруту парку обіцяє з гребеня після Піуле «особливі панорами» на хребет Осля й долину Західного Жиу. За розташуванням, на півночі, імовірно, видно високі гранітні гребені Ретезату, а на заході — масив Годяну; конкретніших описів джерела не дають.

Природа та історія

Від Ретезату й Годяну цей масив відрізняє геологія: потужні юрські вапняки залягають тут похило, тому добре розвинений карст — лапії, лійки, ущелини, сухі долини, печери й провалля. Більша частина води, за румунською Вікіпедією, йде під землю й підземними шляхами переходить у басейн Черни; на поверхню вона виходить у джерелі Ізбукул-Черней, подолавши під землею близько 16 км. Тому більшість долин тут більшу частину року сухі.

Льодовики в четвертинному періоді вкривали ці гори слабко — лише верхів'я долин Бута, Соарбеле, Палтіна й Скорота. Ліси листяних порід сягають приблизно 1200 м, смерекові — 1700 м, а вище починаються субальпійські луки з гірською сосною та ялівцем.

Безпека, сезон і правила

Маршрут можна проходити цілий рік, але гребінь узимку доступний лише зі спеціальним спорядженням: позначки ховаються під снігом. Парк застерігає, що вапняк після дощу стає слизьким, тож на вузьких полицях і крутих схилах треба бути особливо обережними. Улітку виходьте рано й сходьте з гребеня за перших ознак грози. Salvamont радить не ходити поодинці й повідомляти комусь свій маршрут.

Якщо ваш маршрут проходить територією Національного парку Ретезат, діють його правила: квиток коштує 10 леїв і діє 7 днів, ходити можна лише маркованими стежками, відкритий вогонь заборонений, собак тримають на повідку. Межі парку й актуальні умови уточнюйте на сайті адміністрації.

Ведмеді в масиві Ретезатул-Мік — звичайне явище. Не сходьте з маркованих стежок, розмовляйте дорогою, щоб звір почув вас заздалегідь, не ходіть увечері й уночі, не тримайте їжі в наметі. Біля кошар вівчарські собаки можуть кидатися на людей — не тікайте, зупиніться й прикрийтеся рюкзаком. У разі біди телефонуйте на національний диспетчер 0SALVAMONT — 0725 826 668 або 112; поради щодо зустрічей із тваринами — на сайті Salvamont România.