Палениця (Живецькі Бескиди)

Палениця (пол. Palenica, слов. Polanica або Brts) — вершина заввишки близько 1340 м у групі Пільська в Живецьких Бескидах (у Словаччині цю частину гір називають Оравськими Бескидами). Вона лежить у головному гребені між Тшема Копцями (1216 м) і перевалом Цудзіхова (близько 1300 м), за яким здіймається Щавінка, або Мунчолік (1356 м). За польською Вікіпедією, Палениця — одна з десяти найвищих вершин польських Бескидів. Через неї проходять польсько-словацький кордон і Великий європейський вододіл: північні схили спадають до долини потоку Сопотня (басейн Балтійського моря), південні — до словацького потоку Мутнянка в басейні Білої Орави (Чорне море).

Польські схили належать до села Сопотня Велика (ґміна Єлесня, Живецький повіт Сілезького воєводства), словацькі — до громади Мутне в окрузі Наместо; словацька частина входить до охоронного ландшафтного району Горна Орава.

Як дістатися / маршрути

Через вершину проходить червоний Головний Бескидський шлях на відтинку від притулку на Галі Рисянці через Тши Копце й Паленицю до Гали Мізьової під Пільськом; кордоном веде також словацький гребеневий шлях. За словацькою Вікіпедією, на вершину можна прийти червоним шляхом із заходу від Рисянки через Тши Копце або зі сходу від сідла Гліни повз хату Пільсько, а від Мутнянського сідла головним гребенем — синім шляхом через Тши Копце.

Природа та історія

На східних схилах, що спадають до перевалу Цудзіхова, лежить велика пасовищна поляна: польська частина зветься Цудзіхова, словацька — Крушетницька поляна — вже заросла молодим лісом. Сама вершина вкрита суцільним, місцями рідким лісом, тож огляд дуже обмежений; з навколишніх полян видно Оравські, Кисуцькі, Сілезькі й Живецькі Бескиди, Малу Фатру, Оравську Маґуру й Низькі Татри.

Давня назва вершини — Шипронь; Анджей Комонецький у «Живецькому літописі» подає форму Syfron. Згодом гору знали як Поляницю — від великої поляни на вершині, а картографи спотворили цю назву на «Паленицю».

Гала Цудзіхова

Поляна Цудзіхова на східних і північних схилах Палениці, в сідлі під Мунчоліком, — одна з найбільших пасовищних «гал» Живецьких Бескидів. Назву виводять від прізвища Цудзік, яке у XVIII столітті носив мешканець Сопотні Великої, імовірно, один із перших власників гали; раніше її звали Мартошовою. Колись гала займала близько 110 га й належала господарям із Сопотні: на польському боці тут випасали овець, на словацькому — волів з Орави. У міжвоєнному путівнику Казімєжа Сосновського згадано 500 овець, дерев'яну трембіту завдовжки близько 4 м і сир із салашу.

Поляна лежить у поясі верхнього регля. Навесні тут цвітуть крокуси, улітку — тирлич ваточниковий; на мокрих ділянках є гірські болітця з рідкісними цибулею сибірською та сверцією багаторічною — у польських Карпатах такий тип болітця відомий лише тут і на сусідніх галах Цебулевій та Мізьовій. Трапляються глухар і гадюка звичайна. Поляна входить до Живецького ландшафтного парку й мереж Natura 2000; щоб вона не заросла, з 2007 року тут ведуть активну охорону — вирубують підріст і викошують щавель.

Безпека, сезон і правила

Гребінь доступний цілий рік, складних ділянок немає, але взимку тут лежить глибокий сніг, а в тумані на лісистому гребені варто стежити за маркуванням. Кордон проходить вершиною; Польща і Словаччина входять до Шенгенської зони, тож перехід позначеними шляхами дозволений, але документ майте із собою. На польському боці допомогу надає GOPR: 985 або +48 601 100 300, на словацькому — HZS: 18 300 (+421 18 300); загальний номер — 112.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.