Фортеця Поєнар: твердиня Влада Цепеша над Арджешем

Фортеця на горі Четецуя

Фортеця Поєнар (Cetatea Poenari, також Poienari) стоїть на вершині гори Четецуя над ущелиною річки Арджеш, біля села Кепециненій-Унгурень (Căpățânenii Ungureni) у комуні Арефу (Arefu), повіт Арджеш. До міста Куртя-де-Арджеш звідси близько 25 км на південь, а повз підніжжя проходить знамените Трансфегераське шосе (DN7C). Назву фортеця отримала від села Поєнарь, яким вона колись володіла. Мури постали в XIV столітті, а в XV столітті укріплення розширили; за даними Повітового музею Арджеша, фортецю згадують документи XV–XVI століть і пізніші літописи.

З фортецею пов'язане ім'я валаського господаря Влада III Цепеша (Vlad Țepeș). Кантакузінівський літопис розповідає, що саме він збудував фортецю в Поєнарі, примусивши працювати на будівництві знатних мешканців міста Тирговіште, і саме через це місце називали «фортецею Цепеша-воєводи». Пізніше фортецю покинули; землетрус 13 січня 1913 року спричинив зсув, і частина мурів обвалилася в долину. З 2009 року пам'яткою опікується Повітовий музей Арджеша. Після трьох років консерваційних і реставраційних робіт фортеця знову прийняла відвідувачів 14 квітня 2025 року.

Навіщо їхати

Поєнар — один із найвиразніших середньовічних замків Валахії, і до нього не під'їдеш машиною: щоб потрапити до мурів, треба піднятися 1480 сходинками лісом. Нагорода — вузька фортеця над прірвою з вежами з цегли та каменю і краєвид на ущелину Арджешу, гори Фегераша й Трансфегераське шосе. Це чесна, без казкових декорацій пам'ятка доби Влада Цепеша, яку легко поєднати з дорогою до озера Відрару й високогірних серпантинів.

Що побачити

• Підйом на 1480 сходинок з бетону й металевими поручнями — від парковки біля шосе до брами фортеці.
• Видовжений двір фортеці, що тягнеться вздовж гребеня, з товстими мурами з цегли та каменю.
• Вежі — призматичну стару й округлі пізніші, частково зруйновані землетрусами.
• Оглядові майданчики над ущелиною Арджешу з панорамним біноклем і видом на долину та Фегераські гори.
• Інформаційні стенди про історію фортеці та легенди, пов'язані з Владом Цепешем.

Практична інформація

Адреса: DN7C (Трансфегераське шосе), Кепециненій-Унгурень, комуна Арефу, повіт Арджеш. Сходи починаються біля парковки на шосе DN7C приблизно за 25 км на північ від міста Куртя-де-Арджеш і за кілька кілометрів нижче греблі Відрару. Громадський транспорт сюди майже не ходить, тож зручніше авто. З України найпростіше їхати через пункт пропуску Порубне — Сірет або Дяківці — Раковець і через Трансильванію до міста Сібіу; улітку можна перетнути Фегераш високогірною частиною Трансфегераського шосе, яку відкривають лише в теплий сезон.

За даними офіційного сайту Повітового музею Арджеша, фортеця відкрита щодня з 9:00 до 16:00, останній підйом — о 15:00. Квиток для дорослих коштує 30 лей, для учнів, студентів і пенсіонерів — 20 лей (тарифи 2026 року); квитки продають на місці й онлайн через Arges Tourist Pass. Телефон музею +40 248 212 561. У районі фортеці трапляються ведмеді: після появи ведмедя музей разом із жандармерією дозволив відвідування лише організованими групами по 15–20 осіб, а навесні 2025 року фортецю на час небезпеки тимчасово закривали. Слухайте персонал і не ходіть сходами поодинці. Підйом займає 20–40 хвилин; він не підходить для людей з обмеженою мобільністю. Дані станом на листопад 2026 року.

Що поруч

• Озеро Відрару з високою аркою греблі — кілька кілометрів вище за течією Арджешу.
• Водоспад Биля — на північному схилі Фегераша, по той бік Трансфегераського шосе.
• Молдовяну — найвища вершина Румунії у Фегераських горах над долиною Арджешу.
• Місто Куртя-де-Арджеш із князівською церквою та кафедральним собором — близько 25 км на південь.
• Монастир Козія в долині Олту — близько 60 км на захід.

Офіційний сайт: muzeul-judetean-arges.ro

Фото: Nicubunu, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; Bejan Neculai, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; Diana Popescu, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; Levente Nuber, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Emmanuel BRUNNER Manu25, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Andrea stoica, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; Adaseven, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; Țetcu Mircea Rareș at ro.wikipedia, CC BY-SA 2.5, Wikimedia Commons.