Монастир Арнота: усипальниця Матея Басараба на горі

Обітниця Матея Басараба

Монастир Арнота (Mănăstirea Arnota) лежить на невеликому плато гори Арнота над долиною річки Бістріца, у межах села Бістріца (Bistrița) комуни Костешть (Costești) повіту Вилча. Переказ, записаний монастирем, розповідає, що майбутній господар Валахії Матей Басараб (Matei Basarab, правив у 1632–1654 роках), рятуючись від турків після програної битви, сховався в лісах на цій горі й пообіцяв збудувати тут обитель, якщо вціліє. Документи свідчать, що якась обитель існувала тут ще раніше: 1622 року Матей і його дружина Олена подарували їй срібну кадильницю. Нинішню церкву Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла він звів у 1633–1636 роках і щедро наділив її землями та реліквіями.

Матей Басараб від початку готував Арноту як родинну усипальницю. 1649 року він переніс сюди останки свого батька, великого ворника Данчу, похованого в Трансильванії, а після смерті господаря та сплюндрування його гробу в місті Тирговіште 1658 року його останки також привезли до Арноти. На початку XVIII століття церкву розписали й відновили коштом Константина Бринковяну, у 1852–1856 роках монастир оновив господар Барбу Штірбей, частину келій тоді перебудували за проєктами архітектора Карола Бенеша. З 1999 року це жіночий монастир, підпорядкований обителі Бістріца, у складі Римніцької архієпископії Румунської православної церкви.

Навіщо їхати

Арноту часто називають «олтенською Метеорою» через її місце над долиною: дорога вгору в'ється серпантином, а з двору відкривається вид на ліси й передгір'я Капецинських гір. Це затишна обитель, де поруч лежать один із найвідоміших валаських господарів і його батько, а церква XVII століття зберегла розписи доби Бринковяну. Поїздку легко поєднати з монастирем Бістріца внизу та монастирем Хорезу неподалік.

Що побачити

• Церкву Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла (1633–1636) з притвором, доданим пізніше.
• Гробницю Матея Басараба в бабинці з різьбленою надгробною плитою в бароковому стилі та скромну плиту його батька Данчу поруч.
• Вотивну композицію з господарем і його дружиною, які тримають модель церкви, та розписи часів Бринковяну.
• Різьблений іконостас і дерев'яні двері церкви.
• Монастирську колекцію з іконами на дереві XVII–XIX століть, церковним сріблом, документами та старими друками, серед яких «Правило з Говори» й «Направлення закону» часів Матея Басараба (показують на прохання).
• Краєвиди з плато на долину Бістріци й гори довкола.

Практична інформація

До монастиря веде гірська асфальтована дорога з серпантином довжиною кілька кілометрів, що починається біля монастиря Бістріца в долині. Від міста Хорезу до долини Бістріци — близько 10 км, від міста Римніку-Вилча — близько 40 км через місто Беїле-Оленешть або дорогою DN67. Громадський транспорт до самої Арноти не ходить, тож потрібне авто або пішохідний підйом. З України їдуть через пункт пропуску Порубне — Сірет або Дяківці — Раковець і через Трансильванію на місто Сібіу та долину Олту.

Монастир відкритий для прочан щодня. За даними бази музеїв Національного інституту спадщини (cIMeC), музейну колекцію показують на прохання; поточну інформацію про служби публікує сторінка монастиря на сайті Римніцької архієпископії. Вартість відвідування в офіційних джерелах не вказано. Дані станом на листопад 2026 року — уточнюйте перед поїздкою. Це діючий жіночий монастир: одягайтеся стримано (плечі й коліна закриті, жінкам зручно мати хустку), говоріть тихо і фотографуйте в церкві лише з дозволу. Неподалік на схилі гори працює вапняковий кар'єр, тож в окремі дні можлива вантажна техніка на дорозі. На візит закладайте близько години.

Що поруч

• Монастир Бістріца — біля підніжжя гори, з мощами святого Григорія Декаполіта.
• Монастир Хорезу — пам'ятка ЮНЕСКО, близько 10 км на захід.
• Вулиця Оларі в Хорезу — гончарні майстерні міста Хорезу.
• Монастир Половраджі біля ущелини Олтецу — близько 30 км на захід.
• Ущелина Бістріци (Cheile Bistriței) і печера Святого Григорія Декаполіта — над монастирем Бістріца.

Офіційний сайт: arnota.arhiepiscopiaramnicului.ro

Фото: Nicu Farcaș, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Miehs, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; ViperDex, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; ChristianMancas, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; Leontin l, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; Utilizator:Țetcu Mircea Rareș at ro.wikipedia, CC BY-SA 2.5, Wikimedia Commons.