Монастир Хумор: розписана церква ЮНЕСКО 1530 року

Церква канцлера Тоадера Бубуйога

Монастир Хумор (Mănăstirea Humor) стоїть у селі Менестіря-Хуморулуй (Mănăstirea Humorului), приблизно за 5 км на північ від міста Гура-Гумора (Gura Humorului) на Буковині. Його церква Успіння Богородиці та святого Георгія — одна з восьми розписаних церков, що утворюють об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО «Церкви Молдови» (Churches of Moldavia), внесений до списку 1993 року.

Чернеча обитель існувала тут ще за господаря Олександра Доброго: грамота 1415 року згадує монастир «пана Івана, ворника», а руїни тієї давньої церкви й тепер видно за кількасот метрів від нинішньої. На початку XVI століття стара церква завалилася, і 1530 року великий логофет (канцлер) Молдови Тоадер Бубуйог (Toader Bubuiog) разом із дружиною Анастасією збудував нову — «з наказу й за допомогою» господаря Петру Рареша, як сказано в слов'янському написі на південній стіні. 1535 року фундатор запросив артіль із чотирьох живописців; дослідники вважають, що серед них був придворний майстер Тома із Сучави. 1641 року господар Василе Лупу оточив монастир кам'яними мурами і звів масивну вежу. За Габсбургів обитель закрили (1783–1786), а церква стала парафіяльною. Чернече життя відновилося в липні 1991 року: нині тут жіночий монастир Сучавсько-Радівецької архієпископії Румунської православної церкви.

Навіщо їхати

Хумор — одна з найкраще збережених розписаних церков Буковини, і вона помітно відрізняється від сусіднього Воронця. Над навою немає бані: храм будував не господар, а боярин. Переважає теплий червоно-коричневий колір, а з заходу — відкритий притвор на арках, уперше в молдовській архітектурі. Тут добре видно, як буковинські майстри перетворювали стіни на велику ілюстровану книгу: біблійні сюжети поєднуються з історичними натяками на боротьбу з османами. До того ж монастир невеликий і затишний, з вежею, звідки видно весь двір.

Що побачити

• Облогу Константинополя на південному фасаді — сцену, що ілюструє Акафіст Богородиці; облогу 626 року тут, як і в інших буковинських церквах, «осучаснено»: нападники вбрані як турки.
• Акафіст Богородиці й притчу про блудного сина на фасадах та Страшний суд у відкритому притворі.
• Червоно-коричневу гаму фресок, якою Хумор відрізняється від синього Воронця й золотаво-синьої Молдовіци.
• Відкритий притвор на широких арках і тайник — приміщення над гробницею, де колись ховали скарби монастиря.
• Вежу Василе Лупу 1641 року — кам'яну, з дерев'яною галереєю під дахом.
• Руїни давнього монастиря XV століття неподалік і рештки келій у дворі.

Практична інформація

Адреса: село Менестіря-Хуморулуй (Mănăstirea Humorului), повіт Сучава. Від центру міста Гура-Гумора — близько 5 км на північ асфальтованою дорогою, від монастиря Воронець — близько 9 км. З України зручно їхати через пункт пропуску Порубне — Сірет (Siret) і місто Сучава, загалом близько 90 км. Години відвідування, за даними порталу Romania Tourism: з травня до жовтня щодня 8:00–19:00, з листопада до квітня — 9:00–17:00. Квиток для дорослих — 10 лей, для дітей і студентів — 5 лей, фотозйомка — 10 лей. Дані станом на листопад 2026 року, без дати оновлення на порталі, тож уточнюйте перед поїздкою. Телефон: +40 744 827 316.

Це діючий жіночий монастир. Біля входу є табличка, що забороняє непристойний одяг, куріння й гучну поведінку: приходьте із закритими плечима й колінами, жінкам доречна спідниця і хустка. Не торкайтеся фресок і не фотографуйте під час служб. На огляд церкви, вежі та двору варто закласти близько години.

Що поруч

• Монастир Воронець зі знаменитою «воронецькою синню» — близько 9 км на південь.
• Монастир Молдовіца — розписана церква в укріпленому дворі.
• Монастир Сучевіца з мурами й чотирма кутовими вежами.
• Церква в селі Арборе — боярська фундація 1502 року з фресками Драгоша Комана.
• Соляна копальня в селі Качіка (Cacica) — близько 20 км на схід.

Фото: Pudelek, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Mark Iverson, CC BY-SA 2.0, Wikimedia Commons; România de vis, CC BY-SA 3.0 ro, Wikimedia Commons; DarthChristianWeber, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Alessio Damato, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Munteanu Anca, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Vlad Tamnos, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.