Річка Скава

Скава (Skawa) — права притока Вісли, гірська карпатська річка, що вся тече в Малопольському воєводстві Польщі. Її довжина — 96,4 км, площа басейну — 1160 км². Скава починається на межі Підгалля і Бескидів, перетинає Живецький, Маковський і Малий Бескиди, тече між Сілезьким і Велицьким Передгір'ями і біля Смоліц впадає у Віслу. Гірську частину басейну замикає гідрологічний пост у Вадовицях, за 21 км від гирла: вище нього лежить 835 км² гір.

Течія: від витоку до гирла

Скава витікає кількома потоками під Спитковицьким перевалом на висоті близько 700 м, неподалік Спитковиць; верхню течію здавна називають Всьовим потоком. Річка тече спершу на північний схід, потім повертає на північний захід і проходить Йорданув, Бистру-Підгалянську, Осєлець і Юсчин. Далі вона минає Маків-Підгалянський і Суху-Бескидзьку, де прорізає гори між Маковським і Малим Бескидами, і біля Сьвінної-Поремби та Мухажа заповнює нове Мухарське водосховище. Нижче греблі Скава виходить на Передгір'я, тече через Вадовиці і Затор до Вісли. Приток у неї десятки — Скавиця, Бистжанка, Стришавка, Ленкавка, Тарнавка та інші гірські потоки; коефіцієнт звивистості річки — 1,7.

До кінця XIX століття Скава, як і інші карпатські притоки Вісли, текла природним розгалуженим руслом із кількома протоками; біля Затора вся система проток сягала 900 м завширшки. Річку зарегулювали як одну з «канальних рік», пов'язаних із Галицьким каналом, який будували з 1911 року, і до кінця 1940-х від Йорданова до гирла її звели в одне русло.

Що побачити вздовж річки

• Суський замок («Малий Вавель») у Сусі-Бескидзькій — ренесансна резиденція в долині Скави.
• Мухарське озеро — водосховище між Сьвінною-Порембою, Мухажем і Зембжицями.
• Родинний дім Івана Павла II у Вадовицях — у місті на Скаві, де народився папа.

Річка і люди

Скава — річка з великим повеневим потенціалом: вона швидко реагує на зливи, паводки на ній бурхливі, хоч і короткі. 1580 року повінь змила все село Віґловиці в нижній течії — про нього нагадує лише назва присілка Ласкової. 1783 року розлита Скава зруйнувала лівобережну частину Сухої, і тоді влада вирішила збудувати перший міст у Вадовицях. Через часті повені на початку XIX століття дорогу з Вадовиць до Сухої в 1840-х провели лише лівим берегом, хоча старий шлях між Гожнем і Мухажем багато разів переходив звивини річки вбрід. Після повені 1884 року віденський уряд наказав регулювати Скаву; 1903 року п'ятитижневі дощі спричинили одну з найбільших повеней на всій верхній Віслі, а 17 липня 1934 року у Вожниках вода піднялася на 5 м. Головна відповідь на повені — Мухарське водосховище: проєкт з'явився ще в 1950-х, будівництво почали 1986 року, у 1988–1992 роках розібрали залізницю Вадовиці – Скавце, а гребля завдовжки 640 м і заввишки 50 м запрацювала в 2017–2020 роках. Озеро вміщує до 161 млн м³ і захищає від повеней Вадовиці й Краків.

Біля греблі середня річна витрата Скави — 11,5 м³/с, а в посуху вона падає до 0,77 м³/с; тепер водосховище гарантує щонайменше 6,4 м³/с.

Природа і безпека

У долині Скави виявлено рідкісні в Карпатах водяні рослини — рдесники в Домбрувці і в Сьвінній-Порембі. Вода в річці гірська, холодна і після злив швидко піднімається, тож не заходьте в русло під час паводку і не залишайте речей на гравійних косах. У горах допомагає ГОПР: 985 або +48 601 100 300, загальний номер — 112.

Поруч: вершини, маршрути, колиби

Із Сухої-Бескидзької на хребти веде шлях Суха Бескидзька – Пшислоп, долину Скави перетинають Головний Бескидський Шлях і Малий Бескидський шлях, а до Сьвінної-Поремби над озером спускається Андрихув – Гронь Яна Павла II – Швінна Поремба.

Фото: Slawojar, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Slawojar2, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Silar, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; user:ukasiu, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons.