Слодичовський верх
Слодичовський верх (словацьк. Slodičovský vrch, польськ. Słodyczowski Wierch) — вершина заввишки 1167 м на головному хребті Спіської Маґури на півночі Словаччини. Вона лежить над селом Ждяр, приблизно за 15 км на північний захід від Спішської Бели, у центральній частині гір — у підцілку Реписко. Вершина стоїть на межі округів Кежмарок і Попрад Пряшівського краю й заходить на кадастри Малої Франкової та Ждяра. Найближчі села — Ждяр біля південного підніжжя (близько 2 км), Мала Франкова на півночі (3 км), Єзерсько на сході (4 км), далі Велька Франкова, Рельов і Лендак.
На хребті Слодичовський верх лежить між Маґуркою (1193 м) і Буковиною (1176 м); далі на заході здіймаються Реписко (1259 м) і бєлянський Гаврань (2152 м). Це невиразна, майже пласка вершина, яка слабко вирізняється на гребені, але є вузлом двох бічних хребтів. На північ відходить короткий гребінь, який з обох боків обтікають витоки Франковського потоку; на південь, до Ждярської долини, спадає довший хребет із вершиною Вршик (990 м), що розділяє Млинарську й Блащадську долини. Північні схили відводять воду Франковським потоком до Остурнянського потоку в басейні Дунайця, південні — притоками Бєлої до Попраду. Хребтом проходить межа охоронних зон Пенінського й Татранського національних парків.
Як дістатися / маршрути
На вершині, де стоїть залізний хрест, перетинаються дві позначені стежки:
- Синя позначка головним хребтом Спіської Маґури (також велосипедний маршрут): від Стредниці у Ждярі через Маґурку на Слодичовський верх і далі через Малу поляну та Смречини до Маґурського сідла — увесь гребінь займає близько 6 год 15 хв.
- Зелена позначка зі Ждяру через Слодичовський верх, Малу поляну й розвилку під Буковиною повз Єзерське озеро до села Єзерсько — близько 2 год 20 хв (назад 2 год 40 хв).
- Жовта позначка через Малу поляну — з півдня зі Ждяру Бахледовою долиною, з півночі з Малої Франкової.
- Червона позначка через сусідню Маґурку — зі Ждяру або з Малої Франкової.
Дістатися на гребінь полегшує й близькість Бахледової долини з канатною дорогою на гребінь.
Що видно з вершини
Вершину вкриває рідкий, переривчастий ліс. На північному боці є вітровали, з яких відкривається панорама Спіської Маґури, Пенін і Ґорців. З відкритих місць видно також сусідні Бєлянські Татри, Левоцькі гори й численні прикордонні вершини південної Польщі.
Безпека, сезон і правила
Стежки на гребені лісові й нескладні, але після вітровалів можуть бути завалені деревами. Узимку гребінь засипаний снігом, тож потрібні снігоступи чи лижі. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300), загальний номер 112.
Цікаві факти
- У Польщі вершину знають як Słodyczowski Wierch.
- На вершині стоїть залізний хрест біля розвилки стежок.
Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.
Як дістатися з України
Пункти пропуску
- Ужгород – Вишнє Нємецьке — автомобільний, цілодобово
- Малий Березний – Убля — автомобільний, цілодобово Для легкових авто й автобусів; пропуск пішоходів ДПСУ не підтверджує, вантажівки до 3,5 т.
- Малі Селменці – Вельке Слеменце (пішохідний) — пішохідний, 09:00–21:00 за київським часом Лише пішоходи й велосипедисти; до Татр звідси без власного транспорту незручно.
- Чоп – Чєрна-над-Тисою (залізничний) — залізничний, цілодобово
Автомобілем
Ужгород – Попрад ≈195 км, ≈2 год 55 хв без черг: пункт пропуску Ужгород – Вишнє Нємецьке → I/19 через Собранці та Михайлівці → Кошиці → автомагістраль D1 через Пряшів → Попрад (до Ліптовського Мікулаша ще ≈56 км по D1, разом ≈249 км). Кошиці – Попрад ≈112 км. Для D1 потрібна е-віньєтка (eznamka.sk). Цікаво: зі Львова до Попрада найшвидше їхати через Польщу — Краківець – A4 – Краків – Закопане – Лиса Поляна ≈468 км (≈5 год 50 хв), а через Ужок і Малий Березний ≈419 км, але повільніше (≈6 год 40 хв). Закопане – Попрад ≈69 км, Закопане – Ліптовський Мікулаш ≈80 км.
Дані перевірено 23.10.2026; режим роботи пунктів пропуску й розклади змінюються — уточнюйте перед поїздкою.
Розташування на карті
Коментарі
Маршрути поруч
Всі маршрути
СкладнийБагатоденнийМаркованийВишні Ружбахи, курорт Стредниця, лижний ареалПрофіль висоти637–1 198 м34,1 кмнабір 1 105 м≈ 10,5 год ходуменше 1 км від «Слодичовський верх»
СереднійОдноденнийМаркованийЖдяр, каплиця КехельПрофіль висоти663–1 167 м12,8 кмнабір 674 м≈ 4,5 год ходуменше 1 км від «Слодичовський верх»
СкладнийДводеннийМаркованийТатранська магістральПрофіль висоти613–1 933 м21,2 кмнабір 1 744 м≈ 9 год ходу1,4 км від «Слодичовський верх»Цікаве поруч
ВершинаМаґуркаОстурнявисота 1 193 м1,5 км від «Слодичовський верх»Magurka) — вершина заввишки 1193 м у середній частині Спіської Маґури, на півночі Словаччини. Вона височіє над селом Ждяр, приблизно за 17 км на північний захід від...
ВодоспадВодоспади на Кацвінянці в КацвініКацвін7,2 км від «Слодичовський верх»Водоспади на Кацвінянці (Kacwinianka) — кілька природних порогів на річці, що протікає через спиське село Кацвін (Kacwin) гміни Лапше-Нижнє Новотарзького повіту, біля...
ОзероБілі плесаКежмарські Жляби8,3 км від «Слодичовський верх»Білі плеса (Biele plesá) — група з дев'яти невеликих озер у Долині Білих плес (Dolina Bielych plies) на північному сході Високих Татр, у Татранському національному...Крафт поруч
Усі крафтові місця
Сироварні та полониниБацувка «У Янцока» в Бжегах: осципек від першої жінки-бациБжегі14 км від «Слодичовський верх»Бацувка (bacówka) «У Янцока» стоїть біля воєводської дороги № 960, що веде з Буковини-Татранської (Bukowina Tatrzańska) до прикордонного переходу на Лисій Поляні, на...
Сироварні та полониниБацувка на Русиновій ПоляніБжегі14 км від «Слодичовський верх»Русинова Поляна (Rusinowa Polana) — одна з найкрасивіших гірських полян польських Татр, і саме тут від травня до жовтня працює бацувка (пастуша колиба) бацы Станіслава...
Аквапарки й термальні басейниТерми БуковінаБуковіна-Татшанська15 км від «Слодичовський верх»Терми Буковіна (Termy Bukovina) — сучасний комплекс термальних басейнів у Буковіні-Татшанській (Bukowina Tatrzańska), селі на висоті близько тисячі метрів над рівнем...
Ремесла й майстер-класи«Древутня» в Буковині-Татранській: розпис на склі й гуральські мебліБуковіна-Татшанська15 км від «Слодичовський верх»«Древутня» (Drewutnia — «дровітня») називає себе «крамницею культурних потреб». Це родинна справа Кухтів із Буковини-Татранської (Bukowina Tatrzańska), які, за їхніми...
Етнотури та гідиГуральські плотарі в Червеному Кляшторі: сплав ДунайцемЧервоний кляштор15 км від «Слодичовський верх»Дунаєць (Dunajec) між Червеним Кляштором і Лесницею прорізає вапнякові Пеніни глибокою звивистою ущелиною, і саме тут річка стає кордоном між Словаччиною та Польщею.
Сироварні та полониниБацувка на поляні Маєж у Пенінському нацпарку: осципек і жентицяКросниця17 км від «Слодичовський верх»Поляна, або гала, Маєж (Majerz) лежить на пагорбі заввишки 689 м між Чорштином-Надзамчем і селом Галушова (Hałuszowa), над Чорштинським водосховищем.