Чорна гора

Чорна гора (словацьк. Čierna hora) — вершина заввишки 1094 м у Хочських горах на півночі Словаччини. Вона лежить над селом Вельке Борове, приблизно за 11 км на північний захід від Ліптовського Мікулаша, у північно-східній частині гір — у підцілку Просечне. Гора належить до округу Ліптовський Мікулаш Жилінського краю й заходить на кадастри Велького Борового та Квачан. Найближчі села — Вельке Борове під північно-західним підніжжям (близько 1,4 км), Квачани (2,6 км), Ліптовські Матяшовце й Мале Борове (понад 4 км); далі лежать Гути, Ліптовська Сельниця, Просєк і Малатіна.

Чорна гора — східне завершення групи Просечного: вона стоїть у хребті, що відходить на північний схід від Просечного (1372 м), від якого її відділяє сідло Острухи (Остручки, близько 1085 м). Разом із Градковою (1206 м) вона утворює західні схили Квачанської долини, а північні й північно-західні схили обрамлюють долину Боров'янки. Найдальші північно-східні схили спадають до поляни Облази зі старими й досі робочими водяними млинами. Довкола — Махи, Копец, Полянки й Сушава на півночі, Диел і Гелиаш на заході, Просечне й Градкова на півдні, Бабки (1566 м), Острий верх і Голиця на сході. Воду зі сходу відводить Квачанка, з півночі — її притока Боров'янка, обидві в басейні Вагу.

Як дістатися / маршрути

Вершину траверсує зелена позначка:

• з півночі — з Велького Борового через розвилку Долина Боров'янки;
• із заходу — від розвилки Сворад у Просєцькій долині через Просечне (1372 м).

Увесь відтинок від розвилки в долині Боров'янки через Чорну гору й Просечне до Сворада займає близько 3 год (назад 2 год 50 хв).

Що видно з вершини

Вершину вкриває рідкий ліс, тож огляд обмежений. З відкритих місць видно сусідні вершини Хочських гір, Західні Татри, Скорушинські гори, Оравську височину, Оравську Маґуру, Малу Фатру й Низькі Татри.

Природа та історія

Гора повністю заліснена, але потоки Квачанка й Боров'янка круто підрізали нижні частини схилів, утворивши скельні виступи, скелі й башти; велика скельна башта стоїть і на гребені. Значна частина схилів входить до природного заповідника Квачанська долина, межа якого проходить гребенем. Цей національний природний заповідник у карстовій долині оголосили 1967 року (востаннє змінено 1993-го); він займає 462 га й охороняє ущелину Квачанки. Два дерев'яні млини на Облазах, де Квачанка зливається з Боров'янкою та Розтоцьким потоком, — пам'ятки техніки.

Безпека, сезон і правила

Стежка лісова, на скелях над долинами бувають круті уступи — не сходьте з позначки. У заповіднику тримайтеся позначених стежок. Узимку потрібні снігоступи. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300), загальний номер 112.

Цікаві факти

• Під горою, на поляні Облази, працюють старі водяні млини.
• Гребенем Чорної гори проходить межа заповідника Квачанська долина.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.