Салатин

Салатин (словацьк. Salatín, давніше Salatínsky vrch; пол. Salatyński Wierch або Salatyn) — вершина заввишки 2048 м у головному хребті Західних Татр, у їхній частині Рогачі (Roháče), у Словаччині. Вона стоїть над Бобровецькою долиною та селом Яловець, приблизно за 18 км на північ від Ліптовського Мікулаша. Гора лежить на межі округів Ліптовський Мікулаш і Тврдошин, а гребінь тут — природна межа між Оравою та Ліптовом. Найближчі села — Зуберец на північному заході (близько 7 км), Гути (8 км), Габовка та Яловець (по 9 км).

Салатин — центральна вершина великого однойменного масиву й одна з шести вершин так званої групи Салатинів. У головному гребені він лежить між Малим Салатином (2046 м), від якого його відділяє невелике Середнє Салатинське сідло, і Брестовою (1903 м). Північно-східні схили спадають у Салатинську долину, звідки вода тече до Студеного потоку в басейні Орави; на південному заході лежить долина Подваловець, що належить до басейну Вагу. Польські автори вважають Салатин наймасивнішою вершиною Оравських Татр і останнім, найзахіднішим двотисячником Татр.

Як дістатися / маршрути

Через вершину веде червона гребенева позначка головного хребта Західних Татр:

• Із заходу — із Сивого верху через Брестову. Від Салатина до Брестової близько 30 хв, назад — 40 хв.
• Зі сходу — із Воловця через Смутне сідло, Баніков і Скриняркі. Від Баніковського сідла до вершини — близько 2 год.
• Зі Зверовки — синьою позначкою через Спалений жолоб на Брестову, далі червоною. Підйом триває близько 3 год 40 хв, спуск — 2 год 15 хв.
• З Яловця — жовтою позначкою до розвилки під Лисцем, звідти синьою долиною Парихвост і зеленою через Глибоку долину на гребінь.

Що видно з вершини

Скелястий вершок відкриває кругову панораму. Зблизька чудово видно Сивий верх, Особиту та Рогацьку долину, на сході й півдні — численні вершини Західних Татр (Баніков, Пахоля, Плачливе, Спалена), а частково й далекі Високі Татри. За доброї видимості на обрії з'являються Скорушинські гори, Оравські Бескиди, Оравська Магура, Мала й Велика Фатра, Хочські гори, Низькі Татри та гори південної Польщі.

Природа та історія

Вершина та її схили здебільшого вкриті травою. Колись аж під самий вершок тут випасали худобу з Бобровецької долини: пасовище Салатин згадують оравські документи вже з 1615 року, а мапа 1823 року позначає вершину як «Salatjn B.». Вершина порізана гребеневими ровами, а на широкому західному відрозі, який мешканці Зуберця звуть Червоним верхом, лежать два маленькі ставки, невидимі зі стежки. Геологи пов'язують гору із західним підняттям кристалічного ядра Татр. Походження назви неясне: її виводять від словацького «салаш» (полонинське господарство), від праслов'янського слова зі значенням «замерзлий» або від народної назви рослини.

Безпека, сезон і правила

Салатин лежить у Татранському національному парку (TANAP). Високогірні маршрути парку щороку закриті з 1 листопада до 31 травня — у цей час на гребінь не ходять. Влітку гребінь відкритий вітрам і грозам; на трав'янистих і кам'янистих схилах після дощу слизько. Ходіть лише позначеними стежками й плануйте день так, щоб уникнути пообідніх гроз. У горах Словаччини допомагає Гірська рятувальна служба HZS: 18 300 (+421 18 300) або 112.

Цікаві факти

• Перше зимове сходження здійснили Юзеф Лесецький і Леон Лорія в 1911 році.
• Назва «Салатин» трапляється у Словаччині кілька разів — є й інші гори з таким ім'ям.
• Салатин — найзахідніша вершина Татр, вища за 2000 м.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.