Задній Гранат

Задній Гранат (пол. Zadni Granat, словац. Zadný Granát) — найвища з трьох вершин масиву Гранати, заввишки 2240 м. Він лежить у довгій східній грані Свініци в польських Високих Татрах, що через Козій Верх з’єднує Свініцу з Бучиновими Турнями, і через нього проходить знаменита Орля Перць. У грані вершину обмежують Сєчкова Щербина (близько 2210 м) і Середня Сєчкова Перелучка (2218 м), за якою стоїть Середній Гранат (2234 м). Західні схили спадають у Чорну Гонсеницову долину, східні — у Бучинову Долинку. До Кузьниць у Закопаному — понад 6 км по прямій.

Як дістатися / маршрути

• Червона Орля Перць веде гранню від перевалу Заврат через Козій Верх, Гранати та Бучинові Турні на перевал Кшижне. Увесь маршрут — близько 6 год 40 хв; від Козього Верху до Заднього Граната — 1 год 15 хв, від Заднього до Крайнього Граната — 20 хв. Відтинок Заврат — Козій Верх односторонній (лише в бік Козього Верху). Перехід через Гранати — найлегша частина Орлої Перці.
• Найпростіший підйом — зелений з’єднувальний маршрут, що починається над Змерзлим Гонсеницовим Ставом від жовтого маршруту на Козячий перевал: близько 1 год 15 хв угору й 1 год 05 хв униз. Вихідна база — притулок Мурованець на Гонсеницовій галі.

Що видно з вершини

Із вершини, розташованої в самому серці Орлої Перці, відкриваються краєвиди на сусідні вершини гребеня та на долини обабіч нього — Чорну Гонсеницову зі Змерзлим Ставом і Бучинову Долинку. Сам масив Гранатів добре видно з Малого Косцельця та з Гонсеницової галі.

Природа та історія

Південно-західні схили помірно й рівномірно похилі, заввишки близько 300 м, вкриті осипами — їхньою нижньою частиною й проходить зелена стежка. Західна стіна заввишки близько 500 м має три яруси: трав’янисто-плитовий Козій Тарас, Козій Заход і трикутну вершинну стіну. Серед рідкісних рослин тут трапляються ломикамінь відігнутолистий і котячі лапки карпатські — види, що в Польщі ростуть лише в Татрах.

Першими задокументованими підкорювачами Гранатів були священник Євгеніуш Янота і Броніслав Густавич з провідником Мацеєм Сєчкою (19 вересня 1867 року), хоча на Крайньому Гранаті вони знайшли сліди давнішого перебування людини. Узимку першими на вершині були Генрик Беднарський і Станіслав Здиб 29 березня 1908 року. 1989 року на вершині встановили металевий хрест. Район Гранатів відкритий для скелелазіння: на західній стіні — дев’ять маршрутів складністю 0–V за татранською шкалою.

Безпека, сезон і правила

Орля Перць — найважчий маркований маршрут польських Татр: ланцюги, скоби, експозиція. Татранський нацпарк радить на таких стежках комплект самостраховки, як на віа ферата (усі, страхувальна система, шолом), і відповідне взуття — кросівки й кеди не годяться. Під час грози особливо небезпечні гребені й ділянки з ланцюгами. Від осені до весни тут лежать сніг і лід, а південно-західні схили використовують лижники-скітурники. Вхід до парку платний, ходити можна лише стежками. Рятувальники — TOPR: 985 або +48 601 100 300, загальний номер — 112.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Aneta Pawska, CC BY 3.0; Jacek.Ky, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.