Шиндзельня

Шиндзельня (пол. Szyndzielnia, нім. Kamitzer Platte) — вершина заввишки 1028 м у Сілезьких Бескидах, у Пасмі Клімчока й Шиндзельні, просто на північ від Клімчока. Це «домашня» гора міста Бельсько-Бяла: її гребенем проходить межа між містом і селом Бистра в Бельському повіті Сілезького воєводства. Вершина лежить у бічному відгалуженні пасма між Клімчоком і Коловротом і має видовжений гребінь: західний схил спадає до потоку Барбара (притока Вапениці), східний — до потоку Бялка (притока Бялої).

Шиндзельня відома насамперед тим, що під нею стоїть перший притулок у Сілезьких Бескидах і в усіх польських Бескидах, а на гору від 1953 року веде гондольна канатна дорога з Ольшувки.

Як дістатися / маршрути

Біля притулку PTTK під вершиною — вузол позначених шляхів, якими можна дійти до Вапениці, Ольшувки, Бистрої, Щирка, Бренної, Явожа, а також на Клімчок, Блатню й Козю Ґуру. Головні підходи (час — за картою Compass, яку цитує польська Вікіпедія):

• червоний — із Циганського Лісу в Бельську-Бялій через Дембовець і Циберньок, близько 2,5 год;
• жовтий — із Бельська-Бялої через Козю Ґуру, близько 2,5 год;
• зелений — з Ольшувки Ґурної через Дембовець, близько 2 год;
• жовтий — з Вапениці, близько 1,5 год;
• червоний — із Клімчока, близько 45 хв.

Найпростіше піднятися гондольною дорогою «Шиндзельня» з Ольшувки: її збудували 1953 року й ґрунтовно модернізували в 1994–1995 і 2017 роках. Узимку схилами гори прокладено позначені лижні шляхи.

Що видно з вершини

Біля верхньої станції канатної дороги 14 серпня 2015 року відкрили 18-метрову сталеву оглядову вежу. Вершину видно з багатьох місць Бельська-Бялої — разом із Клімчоком, Коловротом і Козьою Ґурою вона утворює характерну лінію гір над містом, а з поляни Каменицької ввечері відкривається вид на вогні міста на півночі.

Природа та історія

Масив вкривають букові ліси з домішкою смереки та ялиці, на схилі так званого Малого Ґроня росте модрина. Гребінь, що полого спадає від вершини на північ, колись займала Гала Каменицька, а в лісі на західному схилі є скелі Дяблі Млини. Гора лежить у межах Ландшафтного парку Сілезьких Бескидів.

Давніше гору називали Шиндзельним Ґронем; Анджей Комонецький на початку XVIII століття писав про «Шендзельний Ґронь біля бельського лісу». Назва походить від слова «шиндзьол», яким місцеві ґуралі називали ґонт: мешканці сіл Камениця й Ольшувка Ґурна виробляли з деревини з її схилів ґонт для міста Бельська. Старі ґуралі зі Щирка звали гору Ґацьок — від «ґаці», білих вовняних штанів, у яких працювали на її схилах. Німецька назва Kamitzer Platte («Каменицька плита») походить від підвершинного вирівнювання, на північному краї якого тепер стоїть верхня станція канатної дороги.

Притулок на висоті 1001 м збудувало 1897 року товариство Beskidenverein, у 1954–1957 роках його розширили. Нижче притулку є альпінарій площею близько 400 м², закладений 1905 року з ініціативи голови Beskidenverein Вільгельма Шлезінґера бельським музейником і природником Едуардом Шнаком; тут зібрали рослини Бескидів і Східних Альп. З роками сад занепав і 2010 року був закритий, але 2011 року його відновили (коштом близько 40 тис. злотих) і 13 жовтня 2011 року знову відкрили; тепер це частина навчальної природничої стежки.

Безпека, сезон і правила

Шиндзельня доступна цілий рік, а маршрути на неї не мають складних ділянок; деякі підходи з міста, однак, досить круті. Узимку на схилах лежить сніг, а частиною гори проходять лижні траси — пішоходам варто триматися позначених шляхів. У тумані на широкому гребені з численними розвилками легко звернути не туди. У Сілезьких Бескидах допомогу надає гірська рятувальна служба GOPR: 985 або +48 601 100 300, а також загальний номер 112.

Фото: Adrian Tync, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Adrian Tync, CC BY-SA 4.0; Muffi, CC BY-SA 4.0; Krzysztof Kozłowski, CC BY-SA 4.0; Jacek Proszyk, CC BY-SA 4.0; Jarosław Baranowski, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.