Яловець

Яловець (пол. Jałowiec) — вершина заввишки 1111 м, найвища в Яловецькому пасмі на північ від масиву Баб'ї Ґури, у Польщі. За фізико-географічним районуванням Єжи Кондрацького пасмо належить до Маковського Бескиду, за новішим поділом 2018 року — до Живецько-Оравського Бескиду, а в путівниках його зазвичай зараховують до Живецьких Бескидів. На вершині сходяться межі трьох сіл: Кошарави в Сілезькому воєводстві та Стришави й Завої в Суському повіті Малопольського воєводства. Найближчі хутори Завої — В Тайху й Опачне — лежать за 1–1,5 км від вершини.

Щодо висоти давно існує непорозуміння. Геодезисти встановили пункт трохи нижче вершини, на висоті 1110,9 м, тому всі джерела одностайно подають 1111 м; проте на точній горизонтальній мапі видно, що сама вершина лежить вище горизонталі 1112,5 м.

Яловець — вузлова гора. На заході його відділяє від Черняви Сухої перевал Суха, або Тшебунська (982 м), на сході — від Колендувки неглибокий перевал Опачне (879 м). На вершині гребінь розгалужується на два відроги, що обіймають долину Стришавки: головний іде через Опачне, Кічору й перевал Пшислоп до долини Скави, коротший — пасмо Сольниськ — через перевал Ціху (775 м), Кобилю Ґлову й Опушняк. Гора здіймається над долинами трьох річок: Скавиці, Кошарави та Стришавки.

Як дістатися / маршрути

• Синій шлях PTTK Лаховіце — Яловець — Завоя: через перевал Ціху з півночі та до Завої з півдня.
• Жовтий шлях від перевалу Пшислоп через Кічору, Арцигловку, Сольниська, Колендувку, Опачне на Яловець і далі через Черняву Суху й Лахув Ґронь до Кошарави — близько 6 год (у зворотному напрямку 6 год 05 хв).
• Лісова природнича стежка імені кардинала Стефана Вишинського, прокладена лісництвом Суха: відкрита петля з початком і кінцем у долині Стришавки, що проходить через вершину та перевали Опачне й Колендувкі.

Що видно з вершини

Сьогодні Яловець майже повністю вкритий лісом, тож найкращий огляд відкривається не з вершини, а з підвершинної полонини Тшебунська Гала (Кубулькова Гала) на південному схилі. Звідти за доброї видимості видно Сілезькі Бескиди з Бараньою Ґурою та Скшичним, Живецьку котловину, Живецькі Бескиди з Пільском і всю Баб'ю Ґуру — від перевалу Кров'ярки до Яловецького перевалу, а за дуже доброї погоди й вершини Малої Фатри. На самій вершині стоять лавки та велика світлина панорами з підписаними вершинами.

Природа та історія

Давній путівник Казімєжа Сосновського описував Яловець як гору «милу, але глуху й мало відвідувану», з полониною на вершині й півколом карликового букового лісу. Ялівцю, на честь якого названо гору, автор бачив мало, зате відзначав на висоті 1100 м дві ділянки рослої гірської сосни серед смерекового лісу — цікаве природне явище. Відтоді більшість полонин заросла; лишилися Тшебунська Гала, поляна з осадою Опачне під однойменним перевалом, де колись працював притулок, і невелика поляна Кравцова над перевалом Ціхою.

Під час Другої світової війни вершиною проходив кордон між Генеральним губернаторством і Третім Рейхом: Стришава опинилася в Рейху, Завоя — у Генерал-губернаторстві. На вершині досі видно сліди однієї зі сторожових веж, а на перевалі Ціха біля синього шляху — залишки фундаментів більшої застави німецької прикордонної охорони (Grenzschutz). 2000 року жителі Стришави поставили на вершині дерев'яний хрест на пам'ять про перебування тут кардиналів Стефана Вишинського й Кароля Войтили, пізнішого Папи Івана Павла II.

Безпека, сезон і правила

Яловець — лісиста гора без скель, доступна цілий рік. Маршрути довгі й місцями віддалені від сіл, тож розраховуйте час і беріть воду; взимку стежки бувають засніженими й обледенілими. Гора лежить поза національними парками, але в лісах діють загальні правила: не розпалюйте вогонь поза визначеними місцями й не залишайте сміття.

У Бескидах допомогу надає GOPR: 985 або +48 601 100 300, а також 112.

Фото: The original uploader was Jurbox at Polish Wikipedia., CC BY-SA 2.5; Giraff camelopardalis (pl-wiki), CC BY-SA 3.0; Adrian Tync, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.