Мухарське озеро

Мухарське озеро (Jezioro Mucharskie) — наймолодше велике водосховище польських Карпат. Воно лежить на річці Скава (Skawa) між пагорбами Малого Бескиду, на території гмін Мухаж (Mucharz), Стришув і Зембжиці, неподалік Вадовиць у Малопольському воєводстві. До 2018 року його називали робочою гідротехнічною назвою «водосховище Свінна Поремба» (Zbiornik Świnna Poręba) — за селом, де стоїть гребля. Пропонували й назву «Вадовицьке озеро», але частина гмін виступила проти, і в грудні 2018 року офіційно затвердили назву «Мухарське», яку гміна Мухаж використовувала ще з 2013 року.

Озеро заповнює мальовничу ділянку долини Скави завдовжки близько 11 км — від Зембжиць до Свінної Поремби. Повний об'єм — 161 млн м³, найбільша площа — 1035 га, нормальна — близько 820 га. Нормальний рівень води — 309,6 м над рівнем моря, максимальний — 312 м. Гребля заввишки 54 м і завдовжки 604 м стоїть на 26,6 км течії Скави; площа водозбору вище неї — 802 км². Масив Ярошовицької Гори й Вежховини на правому березі після заповнення озера ще чіткіше відокремився від головного хребта Малого Бескиду.

Історія будівництва — одна з найдовших у польській гідротехніці. Перший проєкт з'явився ще в 1950-х роках, роботи почалися 1986-го. У 1988–1992 роках розібрали залізницю Вадовиці — Скавце, що проходила дном майбутнього озера. Через фінансові труднощі будова кілька разів зупинялася; під час повені 2010 року недобудоване водосховище вже затримало до 61 млн м³ води. Греблю урочисто відкрили 10 жовтня 2015 року, а завершення будівництва оголосили 26 липня 2017-го. Останню родину, що жила на дні майбутнього озера в Скавцях, переселили 2016 року; з елементів розібраного залізничного мосту над Скавою мали спорудити пам'ятний хрест. ГЕС потужністю 4 МВт запрацювала 2 березня 2019 року, а наповнення головної чаші почалося навесні 2020-го. Озеро захищає від повеней долини Скави (зокрема Вадовиці) і Вісли (зокрема Краків), підтримує стік у посуху та є резервуаром води для Малопольщі й Сілезії.

Що побачити і що робити

• Гребля у Свінній Порембі — масивна споруда на північному краю озера, з якої видно всю водойму.
• Панорама з Ящурової — з дороги № 28 над селом Ящурова відкривається вид на озеро, Вежховину й Ярошовицьку Гору.
• Пляж у Мухажі — облаштований берег біля села Мухаж.
• Залізничний міст у Зембжицях — арковий міст над південною частиною озера; гладінь добре видно й з вікна потяга.
• Відпочинок на воді — за даними гміни, озеро має стати місцем рекреації й водних видів спорту; туристична інфраструктура ще розвивається.

Як дістатися

Озеро зручно відвідати автомобілем: долиною проходить дорога Вадовиці — Суха-Бескидзька, а гребля стоїть у Свінній Порембі на південь від Вадовиць; панорамний вид — з дороги № 28 у Ящуровій. Від Свінної Поремби в гори починається зелений шлях Андрихув – Гронь Яна Павла II – Швінна Поремба: він веде на Гронь Яна Павла II (890 м) з притулком PTTK на Поляні Барґловій і далі на Лесковець — одну з найкращих оглядових вершин Малого Бескиду з видом на Бабину Гору й Пільсько. Офіційного часу переходу від Свінної Поремби ми не знайшли: це похід на цілий день із набором висоти близько 600 м. Неподалік проходить і Шлях імені Чеслава Панчакевича. Прогулянки берегом, до греблі й на пляж — легкі, підходять для дітей.

Сезон і безпека

Озеро доступне цілий рік, вхід вільний. Улітку на воді чергує водна поліція з постом у Свінній Порембі: вона перевіряє спорядження човнів, тверезість стернових і наявність посвідчень. Окремих правил купання на всьому озері в офіційних джерелах ми не знайшли, тож купайтеся лише в облаштованих місцях, як-от на пляжі в Мухажі, і не наближайтеся до греблі. Рівень води регулюють, тож у посуху береги оголюються (так було навесні 2020 року). Екстрений номер — 112.

Що поруч

• Родинний дім Івана Павла II у Вадовицях — музей у місті, де народився папа, на північ від озера.
• Суський замок («Малий Вавель») у Сусі-Бескидзькій — замок на південь від озера.
• Гронь Яна Павла II і Лесковець — вершини Малого Бескиду на захід від озера.

Офіційний сайт: samorzad.gov.pl

Фото: Adrian Tync, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Przykuta, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Cybularny, CC0, Wikimedia Commons; Mateusz Giełczyński, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Silar, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.