Смрдаки: курорт сірководневої води для шкіри

Смрдаки (Smrdáky) — невелике курортне село на заході Словаччини, на межі Загорської низовини й передгір'їв Білих Карпат, приблизно за 7 км від Сениці й 80 км від Братислави. Назва походить від запаху: місцеві джерела пахнуть сірководнем так сильно, що жителів колишнього села Нова Вес (Villa Nova) сусіди прозвали «смрдаками», і прізвисько стало назвою. Саме ця вода зробила Смрдаки одним із найвідоміших у Європі курортів для лікування хвороб шкіри. Перша згадка про купелі є в урбарії 1617 року, 1740 року їх описав Матей Бел, а 1763 року лікар Ян Готтманн зробив перший аналіз води. Перший курортний будинок звів 1832–1833 років власник земель довкола джерел, нітранський віцежупан Йозеф Вієторіс, а 1839 року поряд постав маєток для його родини. Сьогодні курорт належить мережі Ensana.

Мінеральні води й природні ресурси

Смрдацька вода — хлоридно-гідрокарбонатна кальцієва гіпотонічна, а головна її діюча речовина — сірка у вигляді вільного й зв'язаного сірководню. За даними оператора, сірководню тут 680 мг на літр, а всіх мінеральних речовин — 3400 мг/л, тому воду вважають найконцентрованішою сірчаною водою Словаччини й Центральної Європи. Вона діє протизапально, зменшує свербіж і біль, покращує кровообіг шкіри. Другий природний ресурс — лікувальне сірчане болото: воно утворюється, коли сірководнева вода протікає крізь лесові ґрунти, рік дозріває шарами з лікувальною водою, а перед процедурою його насичують мінеральною водою й нагрівають до 45 °C. Болото холоне вчетверо повільніше за воду й глибоко прогріває тканини, тому його використовують і для суглобів.

Що лікують

За словами курорту, близько 80 відсотків пацієнтів приїжджають з атопічним дерматитом або псоріазом. Офіційний перелік показань — хвороби шкіри: псоріаз, атопічна екзема, хронічні дерматози, себорейний дерматит, пруриго, іхтіоз, розацеа, стани після опіків і хімічних уражень, акне, склеродермія; і хвороби опорно-рухового апарату: псоріатичний і ревматоїдний артрит, остеоартроз, вертеброгенний больовий синдром і хвороба Бехтерева. Основні процедури — ванни в мінеральній воді, повні й часткові грязьові обгортання, підводний масаж, перлинні ванни, фототерапія, магніто- й електротерапія, масажі та лікувальна гімнастика. Для дітей працює окремий дитячий курорт «Єва» з навчанням у місцевій школі. Лікування призначає лікар, частина процедур потребує попереднього огляду.

Процедури для відвідувачів

Курорт має 39 процедурних кабін: 20 для індивідуальних мінеральних ванн, 10 для грязьових обгортань, масажні й фізіотерапевтичні кімнати, кабінет фототерапії та лазера. У регенераційному центрі є фінська сауна й вихрова ванна, фітнес і спортзал. Процедури продають і тим, хто не лікується на курорті: запис — у відділі часування процедур або онлайн, на місці треба бути за 20 хвилин. Мінеральні ванни й обгортання виконують після огляду лікаря, чинного шість тижнів; сауну й вихрову ванну можна взяти без нього. Курорт також пропонує комплексне амбулаторне лікування з трьома процедурами на день.

Практична інформація

Найпростіше доїхати автомобілем або автобусом із Сениці, куди ходять потяги й автобуси з Братислави та Трнави. Курортна частина компактна: старий курортний будинок із п'ятиколонним портиком, курортні будинки «Централ», «Вієторіс» і «Морава» та 16-гектарний пейзажний парк XIX століття, де стоять класицистична каплиця святого Яна Непомуцького (1831) і фонтан. На візит із процедурою варто закласти дві–три години, а прогулянку парком легко поєднати з велопрогулянкою Загор'ям — велосипеди позичають на рецепції «Централу». Протипоказання — гострі й інфекційні хвороби, вагітність, мікробна екзема, незагоєні дефекти шкіри. Орієнтовні ціни наведено в блоці «Коротко».

Поруч: маршрути й інші курорти

Найближча до Смрдаків довга пішохідна траса — Загорська магістраль, що веде пагорбами й лісами Загор'я. Якщо ви подорожуєте курортами Словаччини, наступна зупинка — П'єштяни: Курортний острів, сірчане болото й термальні купальні у долині Вагу.

Офіційний сайт: ensanahotels.com

Фото: Akul59, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; ManseLubo, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.