П'єштяни: Курортний острів, сірчане болото й термальні купальні

П'єштяни (Piešťany) — найвідоміший курорт Словаччини, що розкинувся в долині Вагу між Повазьким Іновцем (Považský Inovec) і Малими Карпатами. Серцем курорту є Курортний острів (Kúpeľný ostrov) — смуга землі між лівим берегом Вагу та його мертвим рукавом, де з глибини виходять гарячі сірчані джерела. Тут лікують передусім хвороби опорно-рухового апарату, а символом міста став «Ломач милиць» (Barlolámač) — чоловік, що ламає милицю об коліно: пацієнт, який пішов звідси без неї. Перша писемна згадка про П'єштяни датована 1113 роком, перший докладний опис джерел залишив 1545 року Юрай Вернгер, а 1642 року Адам Траян Бенешовський присвятив купелям латинську поему. Найбільший розквіт припав на 1889–1940 роки, коли курорт орендувала родина Вінтерів: Людовит Вінтер зробив П'єштяни відомими у світі, тоді постали «Термія Палас», купальня «Ірма» й Колонадний міст. Сьогодні курортом керує мережа Ensana.

Мінеральні води й природні ресурси

На Курортному острові вода виходить з 11 джерел через тріщини в земній корі з глибини 60–200 м. На поверхні вона має 67–69 °C, тому перед використанням її охолоджують. Це середньо мінералізована сульфатно-гідрокарбонатна кальцієво-натрієва вода з сірководнем (за даними курорту — сірки 6–10 мг/л, сірководню 4,7 мг/л); її використовують переважно для ванн, а також для питного лікування. Другий скарб — п'єштянське сірчане болото, один із найвідоміших пелоїдів світу. Воно утворюється в обвідному рукаві Вагу, куди витікає термальна вода, після видобування щонайменше рік дозріває в спеціальних басейнах, має маслянисту консистенцію, сталево-синій або чорний колір і холоне вчетверо повільніше за воду. На тіло його накладають за температури близько 45 °C.

Що лікують

Основний профіль — захворювання опорно-рухового апарату й хронічні запальні процеси суглобів; курорт також має окрему комплексну програму для людей із хворобою Паркінсона. Головні процедури — сірчане болото (обгортання та «Багніско», басейн із природним мулистим дном, крізь яке б'ють джерела), «Дзеркаліско» — басейн із термальною водою 36–39 °C, індивідуальні термальні, перлинні й вуглекислі ванни, суха вуглекисла ванна, соляна печера. Лікування призначає лікар після огляду; окремі процедури можна купити й без лікування за прейскурантом.

Купальні й процедури для відвідувачів

На острові працюють три курортні будинки. Сецесійна «Ірма» (1910–1912) стоїть просто над джерелами: тут збереглися історичні «Багніско» й «Дзеркаліско» та понад 60 процедур. «Бальнея» — найбільший бальнеологічний центр у Центральній Європі з понад 65 процедурами, фітнесом, саунами, критим і відкритим басейнами. Класицистичні Наполеонівські купальні (Napoleonské kúpele) звів граф Йозеф Ердеді близько 1820–1822 років; сьогодні тут понад 40 процедур. Процедури продають і тим, хто не лікується на курорті: можна записатися телефоном у будинку, де ви хочете їх пройти, або онлайн і заплатити готівкою чи карткою; приходити варто за 15 хвилин.

Практична інформація

Курортний острів лежить навпроти середмістя: з центру сюди ведуть Колонадний міст (1931–1933, архітектор Еміль Беллуш) і Крайинський міст. До П'єштян зручно доїхати потягом лінією Братислава — Жиліна; від вокзалу до острова приблизно 2 км. Перед водними процедурами треба прийняти душ, у «Дзеркаліско» й «Багніско» видають курортну спідничку. Протипоказання — гострі й інфекційні хвороби, вагітність, неконтрольований тиск; на деякі процедури потрібен огляд лікаря. Розклад будинків і орієнтовні ціни наведено в блоці «Коротко».

Поруч: маршрути й інші курорти

Від Колонадного мосту починається маршрут Пієштяни, колонадний міст – Чертова печера, мотель до печери, де жили неандертальці, а неподалік проходить довгий Глоговец – Тренчин, готель Елізабет вздовж Повазького Іновця. Вгору по Вагу — ще один сірчаний курорт, Тренчанські Теплиці: Хаммам і сірчані термальні купальні, а на заході, на Загор'ї, — Смрдаки: курорт сірководневої води для шкіри.

Офіційний сайт: ensanahotels.com

Фото: Miro Svorc (talk), CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Belisarius~skwiki, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Ing.Mgr.Jozef Kotulič, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; tomi.cc, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Ing. Mgr. Jozef Kotulič, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.