Галерея Владислава Гасьора в Закопаному

Галерея Владислава Гасьора (Galeria Władysława Hasiora) — філія Татранського музею в Закопаному, присвячена одному з найсміливіших польських скульпторів XX століття. Гасьор (1928–1999) народився в Новому Сончі, навчався в закопанській Державній школі художніх технік у видатного педагога Антонія Кенара, потім у Варшавській академії мистецтв і в паризькій майстерні Осипа Цадкіна. Згодом він сам багато років викладав у закопанській школі, а його роботи сьогодні зберігають музеї Кракова, Варшави, Гельсінкі, Парижа, Стокгольма, Осло та Сан-Паулу. Гасьора вважають одним із піонерів асамбляжу в Польщі: він перетворював на мистецтво використані, часто викинуті речі.

Галерея розташована в незвичайній будівлі — колишньому дерев'яному лежаку (leżakownia) протитуберкульозного санаторію «Варшав'янка», збудованому 1935 року за проєктом Вацлава Новаковського. Двоповерховий павільйон із заскленою південною стіною колись слугував для «веранд» — лікувальних лежань на свіжому повітрі. У грудні 1984 року сюди перенесли роботи з тісної майстерні митця, а в лютому 1985 року галерея відкрилася. Гасьор облаштував у будинку багаторівневі зали, концертну залу, а також власне помешкання й робітню; тут він проводив зустрічі з публікою, показував слайди, а в залі тимчасових виставок представляв сучасних художників. Після реставрації дерев'яних будинків Татранського музею галерея знову прийняла відвідувачів 15 травня 2021 року, під час Ночі музеїв.

Що побачити

• «Штандарти» — найвідоміший цикл Гасьора (1965–1975): процесійні корогви, зібрані з тканин, металу, ляльок, інструментів і знайдених предметів.
• Асамбляжі та просторові композиції зі звичайних речей, яким митець давав іронічні, метафоричні назви, — вони змушують замислитися над сучасним світом і самим мистецтвом.
• Інтер'єр як цілісна інсталяція: Гасьор роками вибудовував простір галереї сам — зі світлом, музикою та великими дзеркалами, у яких експонати множаться й наче відриваються від реальності.
• Тимчасові виставки — галерея регулярно влаштовує їх в окремій залі.

Деякі твори Гасьора стоять і просто неба: у Закопаному — пам'ятник гірським рятувальникам (1959), у Кузьніцах — пам'ятник розстріляним партизанам, а на перевалі Сножка біля Чорштина — монументальні «Органи». Сам митець похований на закопанському цвинтарі Заслужених на Пенксовому Бжизку.

Практична інформація

Галерея стоїть на вулиці Ягеллонській, приблизно за 600 м від Крупувок, тож із центру Закопаного сюди легко дійти пішки за 10 хвилин. Під'їзд автомобілем і вхід зараз — від вулиці Пясецького; невелика стоянка для легкових авто розташована за будинком, на Piaseckiego 13. Галерея працює цілий рік; вихідний — середа. У четвер постійна експозиція безкоштовна, а тижневий квиток Татранського музею відкриває всі його філії, зокрема й сусідні вілли «Колиба» та «Окша». На огляд варто закласти близько години. Інтер'єри багаторівневі, зі сходами; для людей з інвалідністю музей має окрему інформаційну сторінку — краще заздалегідь зателефонувати. Мистецтво Гасьора часом похмуре й провокативне, тож із малими дітьми його варто пояснювати; підліткам і дорослим, які цікавляться сучасним мистецтвом, галерея зазвичай дуже подобається.

Поруч: маршрути й вершини

За пів кілометра від галереї проходить наш маршрут Анталувка – Губалувка, верхня станція фунікулера: можна поєднати ранок у музеї з прогулянкою на Губалівку — оглядовий хребет над Закопаним, звідки відкривається панорама Татр. У самому місті варто зайти до Татранського музею в Закопаному та на Старий костел і цвинтар на Пенксовому Бжизку, де спочиває Гасьор. Ще одна філія Татранського музею з мистецтвом XX століття — вілла «Окша».

Офіційний сайт: muzeumtatrzanskie.pl

Фото: Збигнев Вансел, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; ليخ, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons.