Гора Кобила

Кобила — гора заввишки 1177 м у Рахівському районі Закарпатської області. Біля її підніжжя лежать селище Кобилецька Поляна (на північний захід) і село Косівська Поляна (на південний схід), а на південь від вершини розташований Кобилецький перевал. До Рахова — близько 9 км навпростець.

Західні, південні та східні схили дуже круті й заліснені, і лише північний полого переходить у перемичку — від неї хребет тягнеться на північ, аж до масиву Свидовець. Сама вершина безліса: тут розкинулася полонина, з якої добре видно Косівську Поляну.

Як дістатися

Маркованого маршруту на Кобилу на нашому сайті поки немає. Найпростіше підійматися з Кобилецької Поляни чи Косівської Поляни: обидва села лежать за 3–3,5 км від вершини навпростець. Найпологіший підхід — з півночі, перемичкою, бо інші схили дуже круті. В околицях гори є готелі й туристичні бази, а на одному зі схилів працює бугельний підйомник завдовжки 500 м.

Вода, ночівля і безпека

На нашій карті приблизно за 1 км від вершини позначене джерело біля Кобилецької Поляни та навіс, де можна перечекати негоду; у долинах, за 2–2,4 км, є кілька мінеральних джерел, зокрема «Нарзан». На самій вершині стоїть невеликий будиночок для туристів і пастухів. Воду на підйом беріть із собою, а на крутих схилах після дощу будьте обережні. У разі біди телефонуйте 112 або 101 — контакти найближчих підрозділів зібрано на сторінці гірські рятувальники.

Цікаві факти

• У Кобилецькій Поляні переказують легенду: коли угорці розбили опришків, кобила з чотирма мішками золота пішла на вершину гори й сховалася в печері — від неї й пішли назви гори та селища.
• Гора не надто людна: за місцевими спостереженнями, щомісяця на вершину підіймається кілька десятків туристів, а в ліпші місяці — до сотні.

Фото: MSha, CC BY-SA 3.0; Велика україна, CC BY-SA 3.0; АТОЖГОд, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.