Церква Святої Параскеви, Чернівці

Однією з найбільших православних святинь Чернівців є церква Святої Параскеви, яка знаходиться під юрисдикцією Київського патріархату. Водночас храм є свого роду візиткою міста. Він чекає на туристів, які піднімаються із залізничного вокзалу вверх до центру міста. Церква святої Параскеви Сербської — одна з найгарніших культових споруд міста Чернівці. Це найдавніший мурований храм у місті (хоча у теперішніх межах міста найдавніший храм - церква Різдва Пресвятої Богородиці на Гореча).

Храм став першою мурованою православною святинею міста. Його будівництво почалося 1844 року біля старої дерев´яної церкви (на декілька десятків метрів південніше). Зараз на місці маленької церкви, навпроти великого храму, стоїть хрест. Священна споруда будувалася за проектом місцевого архітектора А. Павловського. Особливих зусиль доклав тодішній настоятель храму Андрій Васильович, який пожертвував на богоугодну справу власні кошти. Він довів будівлю аж до самого даху, але для продовження робіт йому забракло грошей. Завершити будівництво, яке затягнулося майже на два десятиліття, допоміг Буковинський православний релігійний фонд.

Однак коштів не вистачало і тоді втрутився єпископ Євген Гакман, який і допоміг завершити будівництво. Церква була освячена 5 (17) лютого 1862 року єпископом Євгеном Гакманом на честь преподобної Параскеви Сербської.

Церква залишалася діючою аж до 1962 року, коли радянська влада постановила віддати приміщення місту. Спочатку з церкви зробили склад, а з 1986 року – шаховий клуб. Тільки 1992 року церкву повернули православній громаді. З того часу церква стала собором і є кафедральною для Чернівецької єпархії УПЦ КП.

Церква стала знаковою для українського життя Чернівців 19 століття. 1864 року урочистою літургією вшанували 3-ті роковини смерті Тараса Шевченка. Тоді в вперше буковинцями-русинами було вжито термін українці, що було знаково для ментального об'єднання Буковини та України. Ця ідея народилася у середовищі українських гімназистів та семінаристів міста, які познайомилися з творчістю Шевченка завдяки своїм викладачам. Богослужіння з нагоди роковини відправив отець Сидір Мартинович. Що характерно, в богослужінні взяли участь як православні, так і греко-католики міста.

У радянський час храм було закрито. Тривалий час приміщення церкви використовували під склад, згодом перетворили на шаховий клуб. При цьому всі фрески на стінах були знищені й замальовані. Будівлю церкви повернули віруючим у роки перебудови. На той час від усього церковного інвентарю вціліли лише центральне панікадило (світильник) і великий дзвін.

Православна громада церкви Св. Параскеви одна з перших у Чернівцях перейшла під омофор патріарха Київського і Всієї України Мстислава. Від 1992 року храм тимчасово набув статусу собору. Відтоді цей храм є кафедральним собором Чернівецької єпархії Православної Церкви України.

Сьогодні в церкві святої Параскеви регулярно правляться богослужіння. По неділях тут правиться по три служби підряд. До Великодня 2012 року до храму мають привезти нові дзвони. При церкві працює недільна школа, де всі діти парафіян можуть брати уроки релігії художнього слова, церковного співу і малювання.

Архітектурний стиль церкви важко визначити. Тут є і риси класицизму, і ампіру. Відчуваються також впливи традиційного молдавського зодчества. Всередині на вас чекають розписи та іконостас 19 століття. Після пожежі в кінці позаминулого століття їх відновлювали майстри Євген Максимович та Йоганн Післер.

У нарисі, вміщеному в московофільному "письмі літературно-науковому" "Родимый листокъ" за 1881 рік, що видавалося в Чернівцях, автор (який сховався під криптонімом Г.Кр.) висловлює своє захоплення церквою Параскеви, що стала окрасою міста: "Мені вона подобається навіть більше, ніж собор кафедральний; щоправда, вона не така величава й імпозантна, як останній, але зате полонить кожного своєю ніжною будівлею, однією лише, але високо круглою банею посередині, двома симетричними вежицями і гарним ґанком від входу. Коли ж останнім часом обвели її залізною решіткою, а товариство, створене в нашому місті задля прикрашання його заклало довкола неї щось на кшталт маленького парку, то мило вітає вона кожного, хто, відвідуючи Чернівці, видряпається із двірця (тобто залізничного вокзалу) на високу гору, на котрій наше місто так гарно розляглося".

Церква Святої Параскеви знаходиться на вулиці Заньковецької, 24, однією із сторін прилягає до вулиці Головної, яка веде від залізничного вокзалу до історичного центру. Прогулюючись з потягу у центр міста, ви обов'язково її побачите.

Час роботи: церква є постійно діючою, однак рекомендуємо вам відвідувати її в першій половині дня.

Чернівці - столиця Буковини. Одне з найкрасивіших і приємніших українських міст. Тут один з найкрасивіших в країні залізничний вокзал, Храм Святої Параскеви Сербської, Воздвиженський костел, будинок-корабель, Міська ратуша (кожного дня 12:00 з башти лунає мелодія "Марічки" у виконання трубача), художній музей, далі вулиця Кобилянської, німецький народний дім, вірменський і Успенський храм (найстаріша кам'яна українська греко-католицька церква в Чернівцях), театральний майдан і театр ім. Кобилянської, Єврейський народний дім, Чернівецький університет (включений до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), Турецька площа (Чернівці побували у складі Туреччини, Модови, Румунії, Австро-Угорщини, СРСР, Русі, України), великий ровер, затишні вулички і бруківка, так звана П'яна церква, будинок Назарія Яремчука, далі ще один будинок-корабель, два будинки із однаковим номером (тут мешкала Ольга Кобилянська), будинок де мешкав Володимир Івасюк, рожевий храм - Собор Святого Духа.

Пам'ятки Чернівців

• Миколаївська дерев'яна церква (з 1607, реставрувалася 1954);
• кам'яна церква Святого Юрія на гіркоту (1767 в бароковому стилі);
• дерев'яна Троїцька церква в маглів (тисяча сімсот сімдесят чотири), перенесена в 1874 в Клокучка;
• дерев'яна Успенська церква на Калечанке (1783);
• міська ратуша з двоповерховою 45 метровою вежею в стилі ампір (1843-1847, архітектор А. Микулич), тепер міська рада;
• українська греко-католицька церква (1825-1830 у стилі бароко);
• кафедральний собор у візантійському стилі (1844-1864, архітектор Ролл);
• церква святої Параскеви в псевдороманському стилі, закінчена 1 862 (архітектор А. Павловський);
• резиденція буковинських митрополитів - з 1956 одну з будівель Чернівецького університету);
• вірмено-грегоріанському церква (1869-1875, архітектор Й. Главка);
• корпус Чернівецького університету (1874-1875);
• єзуїтський костел в неоготичному стилі (1893-1894);
• залізничний вокзал (1898-1903) в стилі модерн;
• міський театр (1904-1905, архітектори Ф. Фельнер і Г. Гельмер) у стилі віденського бароко з елементами модерну (тепер музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської) і ін.