Музей гончарства
Село Коболчин, що в Сокирянському районі, здавна славиться своїми гончарними традиціями. Тут цілі династії займаються цим ремеслом з давніх-давен. Місцеві жителі вирішили поділитися зі світом своїми здобутками в цій непростій справі і відкрили Музей гончарства в Коболчині Чернівецької області, який покликаний познайомити відвідувачів із гончарним ремеслом та розказати про життя односільчан у минулому.
Колекція музею гончарства
Зібрання музею доволі велике – понад 1000 експонатів вдалося зібрати працівникам музею в Коболчині за невеликий проміжок часу. Ви зможете оглянути горщики різноманітної форми, інші гончарські вироби, які виготовлені місцевими майстрами за останню сотню років.
Музей також розкаже вам про процес виготовлення глиняних виробів. В експозиції представлена велика гончарська піч, гончарський реманент. Окрім того, в ньому функціонує діюча гончарська майстерня, де відвідувачі мають змогу побачити процес виготовлення глиняних виробів на власні очі, та навіть долучитися до нього.
Також у музеї представлена історія села Коболчин, зібрані речі побутового вжитку, якими користувалися селяни на початку 20 століття, меблі, вишивані рушники та килими. Разом це зможе розкрити історію села для подорожуючих і познайомити з культурою місцевих жителів.
Історія музею
Заклад на сьогодні дуже молодий – його відкрили у 2008 році, і він по-справжньому унікальний, оскільки подібних закладів в України одиниці. Ініціатива щодо відкриття та її реалізація належить уродженцю села та заслуженому діячу культури Івану Гончару. Йому вдалося зібрати колекцію музею, впорядкувати її та представити широкому загалу.
Як доїхати
Музей гончарства знаходиться в центрі села Коболчин Сокирянського району. Найзручніше сюди добиратися власним автотранспортом, звернувши неподалік Хотина по трасі Р-63 в бік Сокирян. Якщо ж надаєте перевагу громадському транспорту, то скористайтеся автобусами, що їдуть з Чернівців до Сокирян, які прямують через Коболчин. Також можна дістатися приміським поїздом Чернівці – Сокиряни, а далі приміськими автобусами доїхати до Коболчина або з кінцевої станції, або зі станції Романківці.
Час роботи Музею гончарства в Коболчині: заклад відкритий з 10:00 до 18:00, вихідні – понеділок та вівторок.
Вхід: для дорослих складає 10 грн, для дітей – 5 грн.
За визначенням фахівців, музей за багатством і різноманітністю експозицій буде чи не єдиним в Україні. Він є виявом глибокої шани людям, які з діда-прадіда займаються гончарною справою, виготовляють з глини посуд та різні витвори ужиткового мистецтва. Тут зберігаються близько тисячі горщиків, створених гончарськими династіями с. Коболчина. Під час Другої світової війни приблизно 256 майстрів мобілізували на фронт. 1960 року в селі залишилося лише 130 гончарів. Вони працювали стихійно, а радянська влада придушувала майстрів високими податками. Музей оформлено у вигляді гончарської хати. У ній навіть відтворено, як дим виходить на солому, адже димарів колись не було. В Коболчинському музеї можна також пізнати секрети гончарського мистецтва на практиці, бо в ньому є й оснащення для ремесла, і діючі печі для випалювання виробів. Проте це музей не лише гончарства, а й історії села Коболчин. У ньому представлено багатий арсенал українського побуту минулого століття. Іван Іванович Гончар зібрав для музею унікальні експонати: велику гончарську піч, гасові ліхтарі, старі килими із трьома квітками, що були символом заможності, рушники, давні двері та вікна, ставні. У великій хаті є точений стіл, софи, скрині, лавки. Всі експонати майстер визбирував у старих хатах, багато яких уже завалили. Тут відтворено елементи селянської хати з піччю, яка завжди була улюбленим місцем для дітей, світлицю для дівчини на виданні з її неодмінними атрибутами — розмаїтими подушками, вишиванками, рушниками. Майстрині можуть продемонструвати наочно, з чого починаються витвори ткацького мистецтва. У збиранні речей, гончарського та хліборобського оснащення, зразків національного одягу Буковини різних часів І. І. Гончару допомагало багато його односельців. Вони чимало попрацювали і на оформленні експозицій, розміщених за тематикою у декількох залах у приміщенні старої школи. А зовсім поруч розташована й нова школа села Коболчин. Отже діти мають можливість наочно вивчати історію рідного краю. Іван Іванович переконаний, що в музеї можна й потрібно проводити як екскурсії, так і уроки народознавства, образотворчого мистецтва, історії, вивчати звичаї життя й побуту наших предків.
